Новини школи

19 вересня пройшов тематичний день "Як знайти друзів". В ході якого чарівна "квітка-семицвітка" допомогла дітям знайти друзів.

Усім відомо, що найціннішим скарбом для людини є здоров’я, а кращим другом здоров’я був і залишається спорт. Доброю традицією нашої школи стало проведення тижня фізичної культури та основ здоров’я.
Цього року він відбувався з 10.09.2018 по 14.09.2018. Метою тижня було поширити ідеї олімпійського руху в Україні, активізувати фізкультурно-масову роботу в навчальному закладі, сформувати у дітей мотивацію до здорового способу життя.
Під час проведення тижня робота вчителя фізичної культури, а також класних керівників була спрямована на:
- виховання в учнів ціннісної орієнтації на здоровий спосіб життя;
- покращення здоров'я;
- придбання необхідних знань в області фізичної культури і спорту;
- залучення учнів до систематичних занять фізичною культурою і спортом;
- виховання колективізму і взаємодопомоги, дисциплінованості, сміливості, наполегливості, завзятості, витримки, спортивного азарту, взаємовиручки і підтримки

Лист Міністерства освіти і науки України від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415 “Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році”

Шановні батьки, вчителі, учні!

Вітаємо Вас із чудовим хвилюючим святом — Днем Знань! Це день, із якого починається дорога в майбутнє для кожного з нас. Це день, що дає можливість дорослим повернутися у свої золоті роки, а учням — до своєї другої домівки — у школи. Саме в День Знань ми з особливою теплотою згадуємо своїх вчителів й викладачів, їх неоціненну роботу розуму й серця. Щиро дякуємо вам, дорогі наші вчителі, — ми завжди залишаємося вашими учнями! Усім, хто в цей День прийде до навчальних закладів здобувати знання, бажаємо досягти своєї мети у житті, знайти взаєморозуміння з викладачами та батьками, зустріти добрих і надійних друзів. А особливо, нашим дорогим першокласникам — ніколи не зупиняйтеся на дорозі Знань, вона цікава і по-справжньому нескінченна!

Отже з нагоди дня знань вітаємо усіх з початком навчального року. Бажаю міцного здоров’я, впевненості у власних силах та відвертого прагнення до нових знань, адже вони це сила!

Щасти Вам!

04.06.2018 року третій загін "Веселка" літнього табору відпочинку, здійснив екскурсію до лісу в урочише "Гат", де діти навчилися відрізняти їстівні гриби від не їстівних та ознайомилися з мешканцями доного лісу. Екскурсія пройшла цікаво , змістовно та корисно.

31 травня 2018 року щирі привітання з закінченням навчання приймали учні та педагоги, батьки школярів, а також наші випускники. На святі побували і гості. Отець Віталій благословив наших випускників у добру путь.

З теплими побажаннями до дев’ятикласників звернулася і перша вчителька – Данканич Ольга Михайлівна, класний керівник 9-ого класу – Цогла Ганна Михайлівна, директор школи – Наталія Іванівна Лендєл. Педагог-організатор - Попович Яна Михайлівна та Шерегій Василина Петрівна допомогли організувати учням таке чудове весняне свято.

Цього ж дня першокласники також вітали наших випускників щирими віршованими рядками. Сьогодні вони приймали своєрідну естафету від своїх старших товаришів.

Ми дуже радіємо з того, що наші учні - призери конкурсів, спортивних змагань, олімпіад, саме сьогодні отримали відповідні почесні грамоти і подяки . Ми вдячні нашим люблячим, терплячим, мудрим та талановитим педагогам за кропітку та наполегливу працю. Вдячні батькам наших учнів за їхню підтримку та довіру. І нашим талановитим учням, які протягом року навчалися, здобували нові знання, росли, змінювались, а з ними змінюємося і ми, і наша школа.

Зібрались дружно ми на свято
Сьогодні тут в останній раз.
Щоб вам удачі побажати
І провести у п’ятий клас.

Для учнів 4 класу нашої школи незвичайний день – прощання з початковою школою. Чотири роки вони разом підіймалися першими найважчими сходинками у країну Знань. Непростими були ці перші вершини. Одні легко долали цей шлях, інші – змушені були долати перешкоди. Але вони завжди були разом: підтримували одне одного в маленьких неприємностях і щиро раділи успіхам кожного.

Перша вчителька, Бігарі Світлана Іванівна, навчила їх не тільки шкільним премудростям, а й бути кмітливими, допитливими, вихованими та людяними. Кожен учень класу поділився з присутніми своєю мрією і «посадив зернятко» у зораний грунт щасливого майбутнього.

На згадку про цю хвилюючу подію кожен учень отримав Диплом випускника початкової школи,які вручила директор школи Лендєл Наталія Іванівна.

Нехай зростають наші учні, а з ними ростуть і їхні найзаповітніші мрії. Хай буде безхмарним їхнє життя, нав­чання легким, доля щасливою на своїй квітучій землі, поміж рідних людей.

ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ, В ШКОЛІ ПЕРШИЙ ДРУЖЕ,
МИ ТОБІ, БУКВАРИКУ, ДЯКУЄМО ДУЖЕ!

Буквар – перша сходинка до мудрості. Успішно здолали її й учні Колоднянської ЗОШ І-ІІ ст. На честь такої події вчитель Шелельо Неля Василівна разом зі своїми вихованцями підготувала свято «Прощавай, Букварику!», яке відбулося наприкінці травня.

Першокласники показали чому вони навчилися та представляли веселу Абетку. Багато розповідали, як вони Буквар вивчали. А скільки веселих пісень і частівок заспівали! Станцювали навіть танець із Буквариками. Для іменинника Букварика, як годиться, був підготовлений торт.

У гості до дітей завітали казкові герої: Незнайко, Баба Яга і Ягуська. а також їхні нові друзі-підручники: Читанка, Українська мова, Математика.

На святі були присутні батьки, дідусі і бабусі, братики і сестрички, щоб порадіти за найменших учнів, побачити якими вони вже вправними учнями стали. Тому й подякували першокласники не лише Букварикові, а і своїм батькам. Це вони ділили з ними щасливі сльози, перші радощі і перемоги, а часом і перші невдачі, коли вчилися читати і писати. Дякували діти і своїм першим вчителькам за те, що з розумінням і любов’ю вчили їх доброму і корисному.

Свято закінчилося врученням дипломів першокласникам за старанне та сумлінне навчання. Та шлях до знань тільки розпочався.

Відповідне розпорядження підписав голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль

У ті роки, коли вірники східного та західного обрядів святкують Великдень не разом, вже традиційно влада Закарпаття видає розпорядження про додатковий вихідний день для католиків. Цього разу таким вихідним днем буде понеділок 2 квітня, який доведеться відпрацювати у суботу 14 квітня.

Зазвичай, православний і католицький Великдень відзначається в різні дні через різне літочислення. Православні християни живуть за юліанським календарем, а католики – за григоріанським. Різниця між датами в зазначених календарів становить 13 діб. Григоріанський випереджає юліанський, відповідно, православна Пасха практично завжди настає пізніше за католицьку.

Іноді, як, приміром, минулого року, дати Пасхи в католиків та православних збігаються, але католицький Великдень 2018 святкується на тиждень раніше – 1 квітня.

Традиції Пасхи 2018 в Україні
Свято Воскресіння Христа уособлює оновлення і життя, тому його асоціюють з трьома аспектами:

Благодатним вогнем (церковні воскові свічки).
Божественною водою (освячена вода).
Життям (прикрашені паски і яйця).
У ніч на Великодню неділю потрібно не спати, а йти до церкви на вечірню службу. Уже після опівночі священики одягають святкове вбрання та проголошують: "Христос воскрес!".

Під час Літургії у храмах освячують великодні кошики, де традиційно українці ставлять паски, крашанки, сир, масло, сіль та свічки.

Коли сім'я повертається з церки – розпочинається святковий сніданок. Спершу потрібно скуштувати освячене яйце та шматочок паски. А вже опісля можна ласувати м'ясними стравами.

В світі відзначають День дурня або Міжнародний день сміху. У цей день прийнято розігрувати родичів, друзів, знайомих і просто незнайомих людей.

В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурня. Принаймні, так вважають в Англії і США, а в Шотландії - «Днем зозулі», в Японії - «Днем ляльки» і зовсім вже неделікатно називають своє першоквітневе свято жартів в Італії - «День дурня». В Україні ж це «День сміху». Правда, не дарма стверджує народ: коли на носі квітень, нікому не вір!

В цей день кожен не проти пожартувати над оточуючими, ніхто не застрахований від розіграшів і навіть найсерйозніші мимоволі посміхаються.

Як показують соцопитування, більше 70% людей збираються розіграти кого-небудь зі своїх знайомих. Причому все по тих же опитуванням найбільше каверз слід очікувати від студентів і, як не дивно, людей, що займаються бізнесом і мають свою фірму, зате бабусь побоюватися не варто, хоча може все і навпаки, адже на перше квітня жартують всі.

Що ж це за свято таке? Яка його історія?

1 квітня - цей День не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається і в Україні і в Росії, і в Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії , і навіть на Сході.

Кожна людина любить поприколюватися над ким-небудь, пожартувати або розіграти, але один день в році цим займаються абсолютно всі, від дитини до дорослого, від студента до ділової людини. Але ось чому цей день припадає саме на перше квітня, точно сказати ніхто не може.

На цей рахунок існує кілька версій, одні приписують зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято Дурних. Апулей вважав, що в древньому Римі першоквітневий обман був пов'язаний зі святом на честь божества Сміху.

Інші стверджують, що це свято зародилося ще в стародавній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів. Також є припущення, що 1-го ж квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то в честь Нового року. Ісландські саги свідчать, що звичай обманювати 1 квітня, був введений богами на згадку про Скадею, дочку Тіасса.

Ще за однією версією, звичай жартувати 1 квітня, пов'язаний з перенесенням нового року. До другої половини XVI століття, європейський новий рік починався в кінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за указом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб зжити старі традиції, їх стали називати "першоквітневими дурнями", стало модним їх розігрувати і висміювати.

Є й версія, за якою цим святом ми зобов'язані неополітанському королю Монтерею, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав точно таку ж. Такої ж знайшли, але кухар приготував іншу, дуже схожу. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пір і увійшли в звичай першоквітневі розіграші.

Коли і ким це свято було завезено в Україну точно не відомо, але в творах багатьох письменників і поетів кінця XVII століття. З'являлися рядки про першоквітневі розіграші Наприклад, російський Пушкін написав:

Брови царь нахмуря,
Говорил вчера:
"Повалила буря
Памятник Петра."
Тот перепугался:
"Я не знал! Ужель?"
Царь расхохотался:
"Первый, брат, апрель..."

Короткочасне існування цієї держави стало символом національних прагнень українців напередодні глобального світового конфлікту.

Йосиф Сталін у березні 1939-го сказав про Карпатську Україну: «букашка, которая хочет присоединить к себе слона». Боротьба карпатських січовиків проти угорської агресії була першим випадком збройного опору гітлерівським планам з перекроювання кордонів у Європі напередодні Другої світової війни.

Після Першої світової з падінням старих імперій територія Закарпаття увійшла до складу Чехословаччини. У жовтні 1938 року було проголошено автономію Карпатської України зі столицею в Ужгороді, де постав свій уряд. Для захисту краю в Хусті була створена Організація народної оборони «Карпатська Січ». В ніч на 14 березня 1939-го на Карпатську Україну напала Угорщина. У відповідь на напад 15 березня розпочалося перше засідання Сойму Карпатської України, на якому проголошено незалежність та прийнято Конституцію. Січовики дали нерівний бій союзниці ІІІ Райху…

Тарас Шевченко народився в сім'ї кріпосного селянина 9 березня 1814 року. Дитинство Шевченка пройшло в його рідному селі Моринці Київської губернії. Тарас дуже рано осиротів і сповна відчув на собі всю гіркоту кріпосного життя.
Освіту Шевченко отримав у сільського дяка. У 1828 році він почав служити у поміщика Енгельгарда. В цей час юнак почав проявляти непогані здібності до малювання, тому пан зробив з нього свого особистого живописця і навіть відправив Тараса на навчання до художника В. Ширяєва.

У 1836 році відбулося знайомство Тараса з такими видатними людьми того часу, як Брюллов, Григорович, Жуковський. Вони задалися метою звільнити юного художника від кріпацтва. У 1838 році Брюллов написав портрет Жуковського і продав його за 2500 рублів. За ці гроші і був викуплений Шевченко. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв. У 1840 році вийшов його перший збірник віршів «Кобзар».
У 1846 році письменник став членом таємного політичного товариства, за що в 1847 році був засланий в Орську фортецю. Його амністували після смерті Миколи I.

10 березня 1861 року геній помер. Вклад Тараса Шевченка в розвиток української літератури і мови вважається одним з найбільш цінних за всю історію України.

Учітеся, брати мої!

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь, −

Свого не цурайтесь:

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Чужі люде цураються,

В хату не пускають,

Свої діти − як чужиї,

І немає злому

На всій землі безконешній

Веселого дому.

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, −

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати!

Благословить дітей своїх

Твердими руками,

І обмитих поцілуйте

Вольними устами!

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечірній,

Новий засіяє...

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

1 березня 2018 року у школі проведено відкритий урок з математики у 2 класі вчителем початкових класів Лутак О.В. на тему : "Вправи та задачі на засвоєння таблиці множення та ділення на 5 . Складені задачі на збільшення та зменшення числа в кілька разів ". Урок проведено на високому рівні . Вчителем були застосовані різні методи та форми роботи для вправ та задач на засвоєння таблиці множення та ділення на 5 . Урок пройшов з використанням ІКТ - супроводу .

Історія виникнення свята 8 березня - міжнародного жіночого дня

Методичні рекомендації щодо викладання трудового навчання (технології), креслення у 2017/2018 навчальному році
Відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предмета трудове навчання у 2017-2018 навчальному році відводиться:
у 5 – 6 класах – 2 год. на тиждень;
у 7 – 9 класах – 1 год. на тиждень;
у 10 – 11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;
у 10 – 11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.
Кількість годин трудового навчання в усіх класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. Впровадження курсів за вибором технологічного спрямування також може здійснюватися за рахунок варіативної складової.
Вивчення трудового навчання в 2017-2018 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:
5 – 9 класи – «Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;
10 – 11 класи – «Технології. 10-11 класи» (авт.: А. Терещук та інші).
Зазначені навчальні програми та програми з креслення розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua).
Змістове наповнення навчального предмета «Технічна творчість» (для спеціалізованих шкіл з навчанням українською мовою і поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу) може здійснюватися за рахунок курсів за вибором відповідного спрямування.
З 1 вересня 2017 року учні 5 – 9-их класів навчатимуться за оновленою програмою, що містить ряд інноваційних моментів і орієнтована перш за все на результати практичної діяльності учня.
Крім того, змінено структуру самої програми та модифіковано її наповнення. В оновленій програмі немає колонки «Зміст навчального матеріалу» з визначеним переліком тем та описом матеріалу, який належить вивчити. Її замінили «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів», виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів згруповано за трьома компонентами: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Указані результати складають основу освітніх цілей у роботі вчителя, орієнтують його на запланований навчальний результат. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів мають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчитель може планувати їх досягнення чи при опрацюванні одного проекту (наприклад: «Розрізняє деталі за способом отримання» 6 кл), чи поетапне їх досягнення при виконанні окремих проектів (Очікування «Розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів» 8 кл. можна розділити на: «Обраховує вартість затрачених матеріалів» – «Розраховує потребу матеріалів на проект» – «Розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів») чи досягнення при використанні різних технологій обробки («Знає будову та принцип дії інструментів, пристосувань та обладнання для обробки конструкційних матеріалів» 7 кл.)
Орієнтовний перелік об’єктів проектно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проекти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації.
Формування змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється саме на основі об’єктів проектної діяльності, а не технологій, як це було передбачено попередніми програмами. Це дає змогу одночасно проектувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є особливо зручним у класах, які не поділяються на групи.
Перелік об’єктів проектно-технологічної діяльності учнів є орієнтовним та може бути доповнений виробами (проектами) відповідно до матеріально-технічної бази та вподобань учнів.
Результатом проектно-технологічної діяльності учнів має бути проект (спроектований і виготовлений виріб чи послуга). Так, у 5-6 класах учні опановують 6 – 10 проектів, у 7-8 класах від 4 до 6 проектів, у 9-му класі – 2 проекти (плюс 2 проекти з технології побутової діяльності та самообслуговування в 5-8 класах та 1 проект у 9 класі). Поступове зменшення кількості проектів зумовлене кількістю годин, відведених на вивчення предмета в різних класах, і потребою в ускладненні виробів та технологій. У 5–6 класах учні хочуть швидко побачити свої результати, тому проекти мають бути простішими й не вимагати багато часу. У 7 та 8 класі проекти можуть бути складнішими. Необхідно зазначити, що об’єкти проектно-технологічної діяльності учнів повинні ускладнюватися як протягом навчального року, так і всього процесу вивчення предмета.
Кількість годин на опанування проекту вчитель визначає самостійно залежно від складності виробу та технологій обробки, що застосовуються під час його виготовлення.
Важливим критерієм вибору проекту є його значущість для учня (можливість використання виробу в побуті, для хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках, аукціонах тощо). Неприпустимим є проектування та виготовлення виробу тільки для опанування технології. Вироби, які учні виготовлятимуть у процесі проектної діяльності, мають бути їхньою гордістю, показником їхніх досягнень, а не викидатися у кошик для сміття.
Процес роботи над усіма проектами у кожному класі (міні-маркетингові дослідження, зображення виробів – малюнок, ескіз, кресленик, схема), технологічні особливості їх виготовлення тощо, мають обов’язково відображати в робочих зошитах учнів, а самі роботи після їх завершення використовувати за призначенням.
Проект у 9 класі виконується з урахуванням уже засвоєних технологій і відповідних знань, умінь і навичок, набутих учнями у попередніх класах. Навчальна цінність поєднання відомих технологій полягає в тому, що необхідно враховувати наслідки таких «поєднань»: особливості організації роботи, пов’язаної з комплексним використанням технологій, послідовності виконання окремих операцій, застосування раніше вивчених технологій на більш високому рівні майстерності тощо.
У процесі проектування учні 9 класу мають виконати необхідні кресленики або інші зображення деталей (ескізи, схеми, викрійки, технічні рисунки тощо), які необхідні для виготовлення виробу, що проектується. За потреби в готові кресленики або інші зображень учні вносять необхідні зміни. З цією метою вчитель повинен актуалізувати раніше засвоєні знання та вміння з основ графічної грамоти та передбачити необхідну кількість годин на опанування відповідного матеріалу.
Технології викладено у вигляді переліку процесів обробки різних матеріалів, з якого учитель і учні спільно обирають найбільш доцільні для виготовлення проектованого виробу.
Перераховані для кожного класу технології використовують як основні. Однак при виготовленні виробів застосовуються й додаткові технології чи техніки обробки матеріалів. Додаткові технології та техніки можуть виходити за межі зазначеного переліку. Основну технологію можна застосовувати як додаткову в інших виробах.
При цьому одна й та ж сама технологія може використовуватися як основна не більш як двічі в одному класі протягом навчального року. У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об’єкта проектно-технологічної діяльності необхідно планувати не менш як дві основні технології (крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо). Це потрібно для того, щоб учні мали рівні можливості у виборі технологій із технічних і обслуговуючих видів праці.
Для того, щоб учні набували під час навчального процесу корисних побутових навичок, у програмі передбачено розділ «Технологія побутової діяльності та самообслуговування». Цей розділ реалізують як окремі маленькі проекти, що не входять до загального обсягу проектів програми. Їх виконують в будь-який час не порушуючи при цьому календарний план. Наприклад, за цим розділом можна працювати після завершення основного проекту; перед закінченням чи на початку чверті, семестру, навчального року; у ті дні, коли учні не можуть виконати заплановану роботу з певних причин (багато відсутніх, відсутність підготовки до уроку, релігійні чи шкільні свята тощо). На виконання кожного проекту відводиться 1-2 год.
При плануванні навчального процесу учитель самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об’єкти проектування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.
Для складання календарно-тематичного планування, визначення змісту навчального матеріалу вчителю доцільно працювати за таким алгоритмом:
Крок 1. Обрати об’єкти проектно-технологічної діяльності учнів (проекти) та визначити їх кількість;
Крок 2. Обрати основні та, за потреби, додаткові технології для проектування й виготовлення кожного обраного виробу;
Крок 3. Спланувати очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів;
Крок 4. Визначити орієнтовну кількість годин, необхідних для виконання кожного проекту;
Крок 5. Сформулювати теми та зміст уроків із проектування та виготовлення кожного об’єкта проектно-технологічної діяльності учнів;
Крок 6. Спланувати теми та зміст уроків із технології побутової діяльності та самообслуговування.
Учні старшої школі в 2016-2017 навчальному році незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання). Навчальна програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість. Варіативний модуль для 10 – 11 класів можна обрати лише один раз у 10 або 11 класах. Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.
Перелік варіативних модулів до навчальної програми «Технології. 10-11 класи»:
Технологія бісерного плетіння на дротяній основі.
Технологія художнього різьблення по дереву.
Технологія геометричного гострокутного гуцульського різьблення.
Основи лісового господарства.
Технологія виготовлення малих архітектурних форм.
Технологія вишивання технікою мережки.
Технологія художнього набивання на тканині.
Технологія плетіння спицями.
Технологія рельєфного різьблення.
Технологія розпису на склі.
Технологія соломоплетіння.
Технологія інкрустації виробів з деревини.
Технологія токарної обробки деревини.
Технологія вишивання стрічками.
Технологія виготовлення м’якої іграшки.
Технологія вишивання шовковими стрічками.
Технологія писанкарства.
Технологія клаптикового шиття (печворк).
Технологія хлібопекарського та кондитерського виробництва.
Технологія об’ємної вишивки.
Технологія виготовлення листівок.
Технологія ниткової графіки.
Технологія художньої обробки деревини випилюванням.
Технологія в’язання гачком.
Технологія дизайну інтер’єру.
Технологія пірографії (випалювання на деревині).
Технологія дизайну шкільних та офісних меблів.
Технологія ручного розпису тканини.
Технологія виготовлення штучних квітів.
Технологія ліплення.
Технологія ручного ткацтва.
Технологія виготовлення подарункових упаковок.
Технологія виготовлення дитячого одягу.
Технологія дизайну предметів інтер’єру.
Об’ємне комп’ютерне моделювання.
Технологія виготовлення виробів із сучасних деревних матеріалів.
Технологія аплікації з текстильних матеріалів та фурнітури.
Технологія виготовлення народної ляльки-оберега.
Технологія матчворку (конструювання із сірників).
Технологія вишивання весільних рушників.
Технологія вишивання сорочки.
Технологія вишивання бісером.
Технологія бісерного ткацтва.
Технологія декупажу.
Технологія пошиття швейних виробів (із суцільнокроєним рукавом, на основі нічної сорочки).
Технологія конструювання та моделювання швейних виробів.
Технологія конструювання жіночого одягу.
Технологія пошиття плечового виробу з капюшоном (за журнальною викрійкою).
Технологія пошиття домашнього взуття.
Технологія печворку в’язаного гачком.
Технологія валяння виробів.
Технологія мозаїки по деревині (маркетрі).
Технологія макетування зброї.
Технологія електротехнічних робіт (виготовлення електрофікованих виробів).
Технологія довбарства.
Технологія виготовлення виробів із екструдованого пінополістеролу.
Технологія художньої в’язі.
Технологія шкіряної пластики.
Технологія ремонту та виготовлення меблів.
Технологія виготовлення штучних приманок для вудіння риби.
Особливістю технологічного профілю є широкий перелік спеціалізацій, за якими може здійснюватися навчання (наказ Міністерства освіти і науки від 01.10.2008 № 893):
Деревообробка.
Кулінарія.
Основи дизайну.
Агровиробництво.
Будівництво. Опоряджувальні роботи.
Енергетика.
Конструювання та моделювання одягу.
Легка промисловість.
Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів.
Металообробка.
Основи бджільництва.
Технічне проектування.
Українська народна вишивка.
Художня обробка матеріалів.
Швейна справа.
Технології сільськогосподарського виробництва.
За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших, не передбачених переліком спеціалізацій.
У межах технологічного профілю також можлива професійна підготовка старшокласників. Наказом Міністерства освіти і науки № 904 від 23.09.2010 р. затверджено Типові навчальні плани та Типові програми професійно-технічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені плани та програми розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної освіти та навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.
Професії, за якими здійснюється професійно-технічне навчання відповідно до Типових навчальних планів та Типових програм розділено за трьома групами у залежності від кількості годин, що відводиться на їх опанування.
До першої групи відносяться:
«Продавець (з лотка, на ринку)»;
«Водій автотранспортних засобів категорії «В»»;
«Водій автотранспортних засобів категорії «С»»;
«Манікюрниця»;
«Штукатур».
На опанування зазначених професій відводиться до 480 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю (наказ МОН від 27.08. 2010 № 834, додаток 10) та 10 робочих днів навчальної практики у 10 класі.
До другої групи відносяться:
«Вишивальниця»;
«Агент з організації туризму»;
«Оператор комп’ютерного набору»;
«Різьбяр по дереву та бересту»;
Інтегрована професія – «Швачка, Кравець».
На опанування зазначених професій відводиться до 540 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.
До третьої групи відносяться:
– «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»;
– «Касир (на підприємстві, в установі, організації)»;
– «Перукар (перукар-модельєр)»;
– «Молодша медична сестра з догляду за хворими»;
– «Офіціант»;
– «Секретар-друкарка»;
– «Слюсар з ремонту автомобілів»;
– «Столяр будівельний».
На опанування зазначених професій відводиться до 680 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю, по 2 години на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок варіативної складової навчальних планів та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.
Збільшення часу навчальної практики передбачається тільки для професійного навчання з метою забезпечення потрібної кількості навчальних годин. Збільшення навчальної практики можна уникнути за рахунок виділення (збільшення) годин з варіативної складової навчальних планів.
У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.
Здійснення професійно-технічного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.
Змістове наповнення технологічного профілю може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати відповідний гриф МОН України.
Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, що навчаються за будь-яким профілем.
Навчання з обслуговуючих та технічних видів праці на уроках трудового навчання відбувається окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02р. № 128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану.
Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.
Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класах технологічного напряму в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17681) .
У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17679).

Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу у 2017/2018 навчальному році
Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх художньо-образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні. Водночас, через образний зміст творів мистецтва, відкриваються широкі можливості ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.
У 2017/2018 навчальному році вивчення предметів художньо-естетичного циклу здійснюватиметься за такими програмами: у 5 – 9 класах за навчальною програмою «Мистецтво. 5 – 9 класи» (оновлена); у 10 – 11-х класах – за програмами «Художня культура» рівню стандарту, академічного та профільного рівнів. Програми розміщені на офіційному сайті МОН: (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html );
Навчальна програма «Мистецтво. 5-9 класи» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новикова, Н. Овіннікова) включає три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізний тематизм та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу. У 5–му класі учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва, у 6–му класі – палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв, у 7–му класі – новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства. У 8 – 9 класах учні знайомляться зі стилями і напрями мистецтва.
У 2017 році здійснено оновлення чинної навчальної програми «Мистецтво. 5-9 клас», у якому віддзеркалилися зміни, що відбуваються у сучасній освіті.
У Пояснювальній записці до програми визначено мету загальної середньої освіти (єдину для усіх освітніх галузей) і окреслено завдання предмету «Мистецтво», які її реалізують.
Акцентування освіти на реалізацію компетентнісного підходу в освіті зумовило більш рельєфне визначення компетентностей, які формуються засобами певного навчального предмета, зокрема мистецтва.
У програмі «Мистецтво. 5-9 клас» окреслено сутність предметних мистецьких (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) та міжпредметних естетичних компетентностей, які щонайперше формуються під час опанування учнями різних видів мистецтва. Визначено компоненти компетеностей – знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, – відповідно до яких згруповано розділ програми «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів».
У Пояснювальній записці оновленої програми розкрито можливості мистецтва щодо формування ключових компетентностей, які подано як система умінь (здатності людини реалізувати на практиці набуті знання і навички) і ставлень (якостей, що виявляються у поведінці особистості у певній ситуації чи її вчинках на засадах ціннісних переконань, поглядів, інтересів тощо). Ключові компетентності подаються у відповідності до Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради Європи. Це компетентності:
Спілкування рідною/державною мовою;
Спілкування іноземною мовою;
Математична компетентність;
Основні компетентності у природничих науках і технологіях;
Інформаційно-цифрова компетентність;
Уміння вчитися впродовж життя;
Компетентності ініціативності і підприємливості;
Соціальна та громадянська компетентності;
Компетентність обізнаності та самовираження у сфері культури;
Компетентність екологічної грамотності і здорового життя.
Важливість формування ключових компетентностей є незаперечною, і тому педагог має системно приділяти увагу їх формуванню, але застосовувати свій методичний інструментарій педагогічно доцільно і тільки у контексті реалізації завдань предмету «Мистецтво».
Зокрема, компетентність спілкування рідною /державною мовою ефективно формується у процесі аналізу, обговорення, виконання творів мистецтва рідною / державною мовою. У цьому контексті вчитель має привчати учнів висловлюватися тільки рідною/державною мовою, спрямовувати їх увагу на влучність формулювань, правильність і чіткість вимови тощо.
Усвідомленість і розуміння текстів вокальних творів іноземною мовою (знайомою підліткам), правильність вимови – важливий прояв компетентності спілкування іноземними мовами.
За потреби на уроках мистецтва застосовуються обчислювальні уміння, що потребують точних вимірювань (наприклад, для створення об’ємно-просторових, площинних художніх образів), або знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо), зокрема, для відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва. У цьому виявляється необхідність застосування математичної компетентності та основні компетентності у природничих науках і технологіях.
За умови технічного забезпечення, для реалізації художніх потреб учнів у пізнанні та творенні мистецтва доцільно використовувати сучасні цифрові технології – у цій діяльності знадобиться їх інформаційно-цифрова компетентність.
Сучасне суспільство висуває перед школою багато викликів, з-поміж яких – формування умінь та якостей особистості, які будуть їй необхідними у дорослому житті. На уроках мистецтва ці якості також слід системно формувати, акцентуючи педагогічну увагу у процесі навчання. Це: формування в учнів уміння виявляти власні художні інтереси та потреби; уміння планувати та організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію тощо; не боятися пропонувати нові ідеї, шляхи їх художнього розв’язання, презентувати власні творчі досягнення, ефективно співпрацювати у команді, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів та естетизації середовища; застосовувати мистецький досвід для вираження емоцій, почуттів, переживань та корекції власного емоційного стану. Наявність цих умінь та якостей свідчить про сформованість в учнів компетентностей уміння вчитися впродовж життя; ініціативності і підприємливості; соціальної та громадянської, екологічної грамотності і здорового життя.
Навчальний предмет «Мистецтво» активно сприяє формуванню компетентності обізнаності та самовираження у сфері культури. Адже у процесі опанування мистецтва учні вчаться орієнтуватися у культурному розмаїтті на основі українських та зарубіжних творів мистецтва, в результаті чого у підлітків формується розуміння загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво; усвідомлення української культурної ідентичності, виявлення шани до мистецького надбання українського народу і гордості за нього, пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність; усвідомлення необхідності збереження художнього надбання людства. Тому саме на ці уміння та якості важливо спрямовувати педагогічну увагу у процесі опанування учнями мистецтва.
З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст оновленої навчальної програми введено наскрізні змістові лінії – соціально значущі надпредметні теми, які сприятимуть формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвиватимуть здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено: “Екологічна безпека та сталий розвиток”, “Громадянська відповідальність”, “Здоров’я і безпека”, “Підприємливість та фінансова грамотність”.
Змістова лінія “Екологічна безпека та сталий розвиток”націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь”. Однією з провідних тем у мистецтві є взаємовідносини людини з природою, світом, на основі формування такого способу життя, який став би основою довготривалого ощадливого розвитку людства. Реалізація змістової лінії “Екологічна безпека та сталий розвиток» на уроках мистецтва здійснюється під час художньо-образного сприйняття мистецтва і мистецької діяльності. Зокрема, у процесі аналізу-інтерпретації творів мистецтва увага учнів має спрямовуватися на самоцінність природи, гармонію і красу світу, необхідність економного споживання природних ресурсів. У цьому сенсі твори мистецтва виступають як ідеальні моделі, які допомагають у виборі найбільш оптимальних стратегій взаємодії людини і природи, людини і світу. Це сприяє вихованню емоційно-ціннісного ставлення учнів до природи, а також усвідомленню себе як частини світу в якому усе ваємопов’язано; виробленню у школярів екологічно-моральної поведінки та пошуку шляхів вирішення екологічних проблем; формуванню культури споживання школярів на основі особистісної причетності, щодо перегляду «споживчого» підходу, розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів. У навчальній програмі «Мистецтво» реалізацію цієї змістової лінії окреслено у розділі «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» як: розуміння учнями того, що у творах різних видів мистецтв повною мірою відображається багатоплановість і складність навколишнього середовища (5 клас); усвідомлення підлітками відповідальності людини за збереження природного середовища свого краю, України та планети (6 клас); уміння висловлювати ціннісні ставлення щодо творів мистецтва, які відображають життя і побут різних верств населення минулого та сучасності (6 клас).
Реалізація наскрізної змістової лінії “Громадянська відповідальність”сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість громадянських ініціатив, що почуває себе членом суспільства і у своїй діяльності спирається на культурні традиції і вектори розвитку держави. Вагомою складовою цієї змістової лінії у контексті опанування мистецтва є виховання в учнів культурної самосвідомості – якості, що характеризує учня як свідому культурну людину, яка розуміє роль культури у формуванні способу мислення і поведінки людей, а також історичні зміни культур, яка має уявлення про культурне різноманіття та особливості практичного життя, що зумовлюються культурою, що цінує рідну культуру і культурне різноманіття, толерантної і готової до співпраці.
Виховання відповідального громадянина своєї держави неможливе, якщо про це говорити абстрактно. Завдяки мистецтву ця змістова лінія може розкриватися під час опанування підлітками українського народного мистецтва, в якому виявлено кращі якості національного характеру (свобода, гідність, честь, відповідальність, совість, любов, доброта, вірність, хоробрість, героїзм, почуття гумору тощо) та досягнень українських митців у контексті світової мистецької спадщини. Це сприяє вихованню поваги до своєї культури і традицій, Батьківщини в цілому і до малої Батьківщини, усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Усвідомлення досягнень культурних надбань свого народу відбувається у тісному зв’язку зі знайомством з мистецькими досягненнями різних народів світу, що призводить до формування у підлітків поваги до культурного різноманіття, переконання у тому, що приналежність до іншої культури, перехід від однієї культури до іншої і культурне різноманіття, а також плюралізм думок, точок зору і досвіду повинні розглядатися як явище позитивне, сприяє відкритості щодо інших культур, вірувань, світогляду і звичаїв, шанобливого ставлення до осіб, які мають іншу культурну приналежність, інші вірування, інші точки зору і інший відмінний досвід. Такий підхід сприяє веденню міжкультурного діалогу і зміцнення культури демократії.
У навчальній програмі реалізація цієї змістової лінії проектується через формування в учнів усвідомлення української культурної ідентичності, виявлення шани до мистецького надбання українського народу і гордості за нього; пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність; виявлення поваги та толерантного ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу; уміння висловлювати судження, ціннісні ставлення до творів мистецтва, які є культурним надбанням людства в Україні і світі (5 клас); усвідомлення значення творів декоративно-прикладного мистецтва і скульптури у формуванні та збереженні культурної спадщини України і світу; усвідомлення фундаментального значення народного мистецтва; цінності особистого внеску у розвиток української культури; усвідомлення необхідності збереження мистецької спадщини рідного краю та світу (7 клас).
Вивчення питань, що належать до змістової лінії “Здоров’я і безпека”, сприятиме формуванню учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Сучасне суспільство досягло такого ступеня розвитку, що починає усвідомлювати цінність не тільки матеріального достатку, а й психічної рівноваги, душевного комфорту. Загальновідомо, що мистецтво потужно впливає на емоційний стан людини, на її самопочуття та рівень працездатності. Споглядання мистецьких творів або власне творення мистецтва допомагає зняти стрес, вивільнитися від тривоги, позбутися депресії. Тому важливо навчати учнів використовувати прийомів арттерапії, які сприятимуть не тільки збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, але й певних поведінкових ризиків. Системна і постійна діяльність щодо опанування підлітками цих якостей мистецтва сприятиме активному розвитку емоційного інтелекту, гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості, що дає можливість досягнення стану здоров’я як рівноваги. У вимогах навчальної програми це окреслено як здатність підлітків висловлювати власні враження, почуття, отримані під час сприймання та творення мистецтва; визначати власні емоції від сприйняття мистецтва; ідентифікувати, характеризувати їх вплив; усвідомлювати цінність поваги, розуміння, шанобливого ставлення до людини; усвідомлювати загальнолюдські, естетичні та художні цінності, транслятором яких є мистецтво.
Змістова лінія “Підприємливість та фінансова грамотність”націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в сучасному середовищі, виховання активної особистості, яка вміє раціонально поводитись, планувати час, досягати поставлених цілей.
Підґрунтям для формування підприємливості й ініціативності на уроках освітньої галузі «Мистецтво» є активне формування умінь працювати в команді (групі), мотивація брати участь у культурно-мистецьких проектах, творення нових мистецьких продуктів, відвідування закладів культури та мистецтва тощо. В контексті реалізації цієї змістової лінії ефективним є застосування методу моделювання життєвих ситуацій у рольових ігор тощо. Наприклад, «Студія дизайну», «Імідж-студія», «Створюємо музичне шоу», «Наші таланти», «Кращий екскурсовод» і т.ін., під час яких відкриваються можливості для продукування й утілення різних творчих ідей у практичній діяльності. У навчальній програмі ця змістова лінія розкривається у вимогах щодо формування здатності проявляти активність у процесі пізнання мистецтва, використовує у пошуковій діяльності різні джерела інформації (7 клас); усвідомлювати важливість творчої діяльності для самореалізації особистості (7 клас); виявляти здатність мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави (8, 9 клас).
У 2017/2018 навчальному році учні 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, відповідно до навчальної програми продовжать опановувати особливості стилів і напрямів мистецтва (Розділ І «Стилі та напрями мистецтва (продовження)», ознайомляться з екранними видами мистецтва та формами збереження та поширення мистецької спадщини (розділ ІІ «Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва»).
Якісна реалізація змісту програми «Мистецтво» у 9 класі потребує її методичного тлумачення, враховуючи певну новизну навчального предмету та обмеженість визначеного нормативними документами навчального часу (1 – 0,5 години на тиждень) і ймовірних ризиків (у зв’язку з тематикою курсу) щодо застосування великого обсягу інформаційного матеріалу.
Щонайперше, слід наголосити, що місія курсу: захопити учнів мистецтвом сучасності, знайти емоційний відгук, зацікавити їх настільки, щоб з’явилося бажання самостійно, більш ширше познайомитися з мистецькими шедеврами різних художніх стилів/напрямів та екранних мистецтв. Тільки на такому тлі відбуватиметься формування в учнів системи компетентностей, передбачених навчальною програмою.
З-поміж найважливіших позицій викладання мистецтва у 9 класі, на яких має базуватися методичний арсенал учителя наступні.
Добір творів мистецтва. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Особливістю навчальної програми є варіативність художнього змісту: кожен учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, цікавість для учнів і відповідність їх віку. Зокрема, для реалізації змісту І розділу необхідно обирати твори, що репрезентують найхарактерніші ознаки стилю чи напряму ХХ – ХХ ст., що вивчається; для реалізації змісту ІІ розділу – визначні екранні твори (зі змістом, дозволеним для дітей даної вікової категорії) та явища соціуму, що сприяють збереженню та поширенню мистецької спадщини. Вчитель також визначає художньо-практичні та інші види завдань для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.
Провідні види діяльності на уроці. У 9 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі, малюванні, конструюванні, відеозйомці тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою.
Структурування змісту навчального матеріалу в межах теми розділу. Вчитель самостійно визначає обсяг годин на вивчення окремої теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року.
Наголошуємо, що інформації для засвоєння учнями має бути небагато, не варто її нагромаджувати, зокрема, історичним контекстом епохи, переліками імен митців, творів, дат тощо, адже наперед відомо, така інформація засвоюється тимчасово. Доцільно зосередити увагу на найголовнішому – на творах мистецтва, які презентують певний художній стиль/напрям; особливості художньої мови екранного мистецтва тощо.
Саме тому важливо сбалансувати різні види діяльності учнів під час навчання і не перетворити курс «Мистецтво» у 9 класі в суто інформативний, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити його завданнями художньо-практичного спрямування. Тому під час структурування змісту мистецької освіти у 9 класі (зокрема, створення поурочних календарно-тематичних планів) вчителю необхідно дотримуватися балансу усіх видів діяльності учнів: визначаючи час на пізнання мистецтва (знайомство з новим навчальним матеріалом, сприймання, аналіз-інтерпретацію творів мистецтва), необхідно передбачити час для виконання учнями практичних робіт з образотворчої діяльності, вокальної роботи; для презентації результатів самостійної пошукової чи творчої діяльності школярів; здійснення віртуальних екскурсій тощо, адже саме художньо-творча діяльність учнів мотивує підлітків до самовираження та реалізації їх потреб та нових ідей у соціумі.
Широкий арсенал методичного інструментарію вчителя. Для реалізації вищеозначеного слід наголосити на важливості застосування вчителем різноманітного методичного інструментарію та пріоритетності діалогічних форм подачі матеріалу над монологічними. Адже сьогодні вчитель – це не тільки транслятор певної кількості знань й інформації, а партнер по опануванню світу мистецтва. Ні для кого не секрет, що авторитарний підхід з монологічним викладом навчального матеріалу є неефективним і малоцікавим для учнів, особливо якщо це стосується мистецтва.
Опанування художнього змісту навчального предмета має здійснюватися у тісному взаємозв’язку традиційних методів навчання (словесних, наочних, діяльнісних) з ігровими, евристичними методами, комп’ютерними технологіями та (що важливо для інтегрованого курсу) інтегративними технологіями, методами і прийомами стимулювання асоціативно-образного мислення, виявленням міжвидових мистецьких аналогій, порівнянь тощо) що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва. Ефективними у роботі з підлітками інтерактивні форми навчання. Зокрема, роботу в парах, групах (зокрема методи «Ажурна пилка», «Акваріум» тощо) доцільно використовувати у процесі опанування нового матеріалу; фасилітовану дискусію – під час сприймання творів мистецтва; методів “Прес”, “Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу”, «Дебати» тощо – під час опрацювання дискусійних питань; «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ» тощо – на етапах узагальнення чи актуалізації.
У цьому зв’язку слід звернути увагу на розкриття змісту ІІ розділу програми «Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва». Екранні мистецтва – кінематограф, телебачення – є досить популярними видами мистецтва у сучасному соціумі, і тому важливо дати підліткам можливість ознайомитися зі специфікою художньої мови цих мистецтв, розуміти її, вміти характеризувати твір, висловити власне ставлення до нього. У процесі проведення уроків опанування художньої мови екранних мистецтв ефективно здійснювати на прикладах фрагментів з кіно/телетворів, акцентуючи увагу учнів на особливостях, притаманних лише цим видам мистецтва. Але осягнути твір у повному обсязі, скласти про нього певні думки, здійснити аналіз-інтерпретацію, необхідний час, зазвичай значно більший навчального часу уроку. У зв’язку з цим, рекомендуємо завчасно передбачувати перегляди запланованих творів екранних мистецтв у вільний час завдяки різним ресурсам, зокрема, Інтернет, а під час уроків здійснювати їх обговорення та аналіз-інтерпретацію переглянутого матеріалу, застосовуючи різні дискусійні форми роботи (круглі столи, «експертні зустрічі», ток-шоу, панельні дискусія, дебати, тощо), стимулюючи учнів до пошуку в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.
Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і наук

Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу у 2017/2018 навчальному році
Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх художньо-образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні. Водночас, через образний зміст творів мистецтва, відкриваються широкі можливості ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.
У 2017/2018 навчальному році вивчення предметів художньо-естетичного циклу здійснюватиметься за такими програмами: у 5 – 9 класах за навчальною програмою «Мистецтво. 5 – 9 класи» (оновлена); у 10 – 11-х класах – за програмами «Художня культура» рівню стандарту, академічного та профільного рівнів. Програми розміщені на офіційному сайті МОН: (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html );
Навчальна програма «Мистецтво. 5-9 класи» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новикова, Н. Овіннікова) включає три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізний тематизм та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу. У 5–му класі учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва, у 6–му класі – палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв, у 7–му класі – новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства. У 8 – 9 класах учні знайомляться зі стилями і напрями мистецтва.
У 2017 році здійснено оновлення чинної навчальної програми «Мистецтво. 5-9 клас», у якому віддзеркалилися зміни, що відбуваються у сучасній освіті.
У Пояснювальній записці до програми визначено мету загальної середньої освіти (єдину для усіх освітніх галузей) і окреслено завдання предмету «Мистецтво», які її реалізують.
Акцентування освіти на реалізацію компетентнісного підходу в освіті зумовило більш рельєфне визначення компетентностей, які формуються засобами певного навчального предмета, зокрема мистецтва.
У програмі «Мистецтво. 5-9 клас» окреслено сутність предметних мистецьких (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) та міжпредметних естетичних компетентностей, які щонайперше формуються під час опанування учнями різних видів мистецтва. Визначено компоненти компетеностей – знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, – відповідно до яких згруповано розділ програми «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів».
У Пояснювальній записці оновленої програми розкрито можливості мистецтва щодо формування ключових компетентностей, які подано як система умінь (здатності людини реалізувати на практиці набуті знання і навички) і ставлень (якостей, що виявляються у поведінці особистості у певній ситуації чи її вчинках на засадах ціннісних переконань, поглядів, інтересів тощо). Ключові компетентності подаються у відповідності до Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради Європи. Це компетентності:
Спілкування рідною/державною мовою;
Спілкування іноземною мовою;
Математична компетентність;
Основні компетентності у природничих науках і технологіях;
Інформаційно-цифрова компетентність;
Уміння вчитися впродовж життя;
Компетентності ініціативності і підприємливості;
Соціальна та громадянська компетентності;
Компетентність обізнаності та самовираження у сфері культури;
Компетентність екологічної грамотності і здорового життя.
Важливість формування ключових компетентностей є незаперечною, і тому педагог має системно приділяти увагу їх формуванню, але застосовувати свій методичний інструментарій педагогічно доцільно і тільки у контексті реалізації завдань предмету «Мистецтво».
Зокрема, компетентність спілкування рідною /державною мовою ефективно формується у процесі аналізу, обговорення, виконання творів мистецтва рідною / державною мовою. У цьому контексті вчитель має привчати учнів висловлюватися тільки рідною/державною мовою, спрямовувати їх увагу на влучність формулювань, правильність і чіткість вимови тощо.
Усвідомленість і розуміння текстів вокальних творів іноземною мовою (знайомою підліткам), правильність вимови – важливий прояв компетентності спілкування іноземними мовами.
За потреби на уроках мистецтва застосовуються обчислювальні уміння, що потребують точних вимірювань (наприклад, для створення об’ємно-просторових, площинних художніх образів), або знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо), зокрема, для відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва. У цьому виявляється необхідність застосування математичної компетентності та основні компетентності у природничих науках і технологіях.
За умови технічного забезпечення, для реалізації художніх потреб учнів у пізнанні та творенні мистецтва доцільно використовувати сучасні цифрові технології – у цій діяльності знадобиться їх інформаційно-цифрова компетентність.
Сучасне суспільство висуває перед школою багато викликів, з-поміж яких – формування умінь та якостей особистості, які будуть їй необхідними у дорослому житті. На уроках мистецтва ці якості також слід системно формувати, акцентуючи педагогічну увагу у процесі навчання. Це: формування в учнів уміння виявляти власні художні інтереси та потреби; уміння планувати та організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію тощо; не боятися пропонувати нові ідеї, шляхи їх художнього розв’язання, презентувати власні творчі досягнення, ефективно співпрацювати у команді, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів та естетизації середовища; застосовувати мистецький досвід для вираження емоцій, почуттів, переживань та корекції власного емоційного стану. Наявність цих умінь та якостей свідчить про сформованість в учнів компетентностей уміння вчитися впродовж життя; ініціативності і підприємливості; соціальної та громадянської, екологічної грамотності і здорового життя.
Навчальний предмет «Мистецтво» активно сприяє формуванню компетентності обізнаності та самовираження у сфері культури. Адже у процесі опанування мистецтва учні вчаться орієнтуватися у культурному розмаїтті на основі українських та зарубіжних творів мистецтва, в результаті чого у підлітків формується розуміння загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво; усвідомлення української культурної ідентичності, виявлення шани до мистецького надбання українського народу і гордості за нього, пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність; усвідомлення необхідності збереження художнього надбання людства. Тому саме на ці уміння та якості важливо спрямовувати педагогічну увагу у процесі опанування учнями мистецтва.
З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст оновленої навчальної програми введено наскрізні змістові лінії – соціально значущі надпредметні теми, які сприятимуть формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвиватимуть здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено: “Екологічна безпека та сталий розвиток”, “Громадянська відповідальність”, “Здоров’я і безпека”, “Підприємливість та фінансова грамотність”.
Змістова лінія “Екологічна безпека та сталий розвиток”націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь”. Однією з провідних тем у мистецтві є взаємовідносини людини з природою, світом, на основі формування такого способу життя, який став би основою довготривалого ощадливого розвитку людства. Реалізація змістової лінії “Екологічна безпека та сталий розвиток» на уроках мистецтва здійснюється під час художньо-образного сприйняття мистецтва і мистецької діяльності. Зокрема, у процесі аналізу-інтерпретації творів мистецтва увага учнів має спрямовуватися на самоцінність природи, гармонію і красу світу, необхідність економного споживання природних ресурсів. У цьому сенсі твори мистецтва виступають як ідеальні моделі, які допомагають у виборі найбільш оптимальних стратегій взаємодії людини і природи, людини і світу. Це сприяє вихованню емоційно-ціннісного ставлення учнів до природи, а також усвідомленню себе як частини світу в якому усе ваємопов’язано; виробленню у школярів екологічно-моральної поведінки та пошуку шляхів вирішення екологічних проблем; формуванню культури споживання школярів на основі особистісної причетності, щодо перегляду «споживчого» підходу, розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів. У навчальній програмі «Мистецтво» реалізацію цієї змістової лінії окреслено у розділі «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» як: розуміння учнями того, що у творах різних видів мистецтв повною мірою відображається багатоплановість і складність навколишнього середовища (5 клас); усвідомлення підлітками відповідальності людини за збереження природного середовища свого краю, України та планети (6 клас); уміння висловлювати ціннісні ставлення щодо творів мистецтва, які відображають життя і побут різних верств населення минулого та сучасності (6 клас).
Реалізація наскрізної змістової лінії “Громадянська відповідальність”сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість громадянських ініціатив, що почуває себе членом суспільства і у своїй діяльності спирається на культурні традиції і вектори розвитку держави. Вагомою складовою цієї змістової лінії у контексті опанування мистецтва є виховання в учнів культурної самосвідомості – якості, що характеризує учня як свідому культурну людину, яка розуміє роль культури у формуванні способу мислення і поведінки людей, а також історичні зміни культур, яка має уявлення про культурне різноманіття та особливості практичного життя, що зумовлюються культурою, що цінує рідну культуру і культурне різноманіття, толерантної і готової до співпраці.
Виховання відповідального громадянина своєї держави неможливе, якщо про це говорити абстрактно. Завдяки мистецтву ця змістова лінія може розкриватися під час опанування підлітками українського народного мистецтва, в якому виявлено кращі якості національного характеру (свобода, гідність, честь, відповідальність, совість, любов, доброта, вірність, хоробрість, героїзм, почуття гумору тощо) та досягнень українських митців у контексті світової мистецької спадщини. Це сприяє вихованню поваги до своєї культури і традицій, Батьківщини в цілому і до малої Батьківщини, усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Усвідомлення досягнень культурних надбань свого народу відбувається у тісному зв’язку зі знайомством з мистецькими досягненнями різних народів світу, що призводить до формування у підлітків поваги до культурного різноманіття, переконання у тому, що приналежність до іншої культури, перехід від однієї культури до іншої і культурне різноманіття, а також плюралізм думок, точок зору і досвіду повинні розглядатися як явище позитивне, сприяє відкритості щодо інших культур, вірувань, світогляду і звичаїв, шанобливого ставлення до осіб, які мають іншу культурну приналежність, інші вірування, інші точки зору і інший відмінний досвід. Такий підхід сприяє веденню міжкультурного діалогу і зміцнення культури демократії.
У навчальній програмі реалізація цієї змістової лінії проектується через формування в учнів усвідомлення української культурної ідентичності, виявлення шани до мистецького надбання українського народу і гордості за нього; пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність; виявлення поваги та толерантного ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу; уміння висловлювати судження, ціннісні ставлення до творів мистецтва, які є культурним надбанням людства в Україні і світі (5 клас); усвідомлення значення творів декоративно-прикладного мистецтва і скульптури у формуванні та збереженні культурної спадщини України і світу; усвідомлення фундаментального значення народного мистецтва; цінності особистого внеску у розвиток української культури; усвідомлення необхідності збереження мистецької спадщини рідного краю та світу (7 клас).
Вивчення питань, що належать до змістової лінії “Здоров’я і безпека”, сприятиме формуванню учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Сучасне суспільство досягло такого ступеня розвитку, що починає усвідомлювати цінність не тільки матеріального достатку, а й психічної рівноваги, душевного комфорту. Загальновідомо, що мистецтво потужно впливає на емоційний стан людини, на її самопочуття та рівень працездатності. Споглядання мистецьких творів або власне творення мистецтва допомагає зняти стрес, вивільнитися від тривоги, позбутися депресії. Тому важливо навчати учнів використовувати прийомів арттерапії, які сприятимуть не тільки збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, але й певних поведінкових ризиків. Системна і постійна діяльність щодо опанування підлітками цих якостей мистецтва сприятиме активному розвитку емоційного інтелекту, гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості, що дає можливість досягнення стану здоров’я як рівноваги. У вимогах навчальної програми це окреслено як здатність підлітків висловлювати власні враження, почуття, отримані під час сприймання та творення мистецтва; визначати власні емоції від сприйняття мистецтва; ідентифікувати, характеризувати їх вплив; усвідомлювати цінність поваги, розуміння, шанобливого ставлення до людини; усвідомлювати загальнолюдські, естетичні та художні цінності, транслятором яких є мистецтво.
Змістова лінія “Підприємливість та фінансова грамотність”націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в сучасному середовищі, виховання активної особистості, яка вміє раціонально поводитись, планувати час, досягати поставлених цілей.
Підґрунтям для формування підприємливості й ініціативності на уроках освітньої галузі «Мистецтво» є активне формування умінь працювати в команді (групі), мотивація брати участь у культурно-мистецьких проектах, творення нових мистецьких продуктів, відвідування закладів культури та мистецтва тощо. В контексті реалізації цієї змістової лінії ефективним є застосування методу моделювання життєвих ситуацій у рольових ігор тощо. Наприклад, «Студія дизайну», «Імідж-студія», «Створюємо музичне шоу», «Наші таланти», «Кращий екскурсовод» і т.ін., під час яких відкриваються можливості для продукування й утілення різних творчих ідей у практичній діяльності. У навчальній програмі ця змістова лінія розкривається у вимогах щодо формування здатності проявляти активність у процесі пізнання мистецтва, використовує у пошуковій діяльності різні джерела інформації (7 клас); усвідомлювати важливість творчої діяльності для самореалізації особистості (7 клас); виявляти здатність мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави (8, 9 клас).
У 2017/2018 навчальному році учні 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, відповідно до навчальної програми продовжать опановувати особливості стилів і напрямів мистецтва (Розділ І «Стилі та напрями мистецтва (продовження)», ознайомляться з екранними видами мистецтва та формами збереження та поширення мистецької спадщини (розділ ІІ «Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва»).
Якісна реалізація змісту програми «Мистецтво» у 9 класі потребує її методичного тлумачення, враховуючи певну новизну навчального предмету та обмеженість визначеного нормативними документами навчального часу (1 – 0,5 години на тиждень) і ймовірних ризиків (у зв’язку з тематикою курсу) щодо застосування великого обсягу інформаційного матеріалу.
Щонайперше, слід наголосити, що місія курсу: захопити учнів мистецтвом сучасності, знайти емоційний відгук, зацікавити їх настільки, щоб з’явилося бажання самостійно, більш ширше познайомитися з мистецькими шедеврами різних художніх стилів/напрямів та екранних мистецтв. Тільки на такому тлі відбуватиметься формування в учнів системи компетентностей, передбачених навчальною програмою.
З-поміж найважливіших позицій викладання мистецтва у 9 класі, на яких має базуватися методичний арсенал учителя наступні.
Добір творів мистецтва. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Особливістю навчальної програми є варіативність художнього змісту: кожен учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, цікавість для учнів і відповідність їх віку. Зокрема, для реалізації змісту І розділу необхідно обирати твори, що репрезентують найхарактерніші ознаки стилю чи напряму ХХ – ХХ ст., що вивчається; для реалізації змісту ІІ розділу – визначні екранні твори (зі змістом, дозволеним для дітей даної вікової категорії) та явища соціуму, що сприяють збереженню та поширенню мистецької спадщини. Вчитель також визначає художньо-практичні та інші види завдань для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.
Провідні види діяльності на уроці. У 9 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі, малюванні, конструюванні, відеозйомці тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою.
Структурування змісту навчального матеріалу в межах теми розділу. Вчитель самостійно визначає обсяг годин на вивчення окремої теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року.
Наголошуємо, що інформації для засвоєння учнями має бути небагато, не варто її нагромаджувати, зокрема, історичним контекстом епохи, переліками імен митців, творів, дат тощо, адже наперед відомо, така інформація засвоюється тимчасово. Доцільно зосередити увагу на найголовнішому – на творах мистецтва, які презентують певний художній стиль/напрям; особливості художньої мови екранного мистецтва тощо.
Саме тому важливо сбалансувати різні види діяльності учнів під час навчання і не перетворити курс «Мистецтво» у 9 класі в суто інформативний, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити його завданнями художньо-практичного спрямування. Тому під час структурування змісту мистецької освіти у 9 класі (зокрема, створення поурочних календарно-тематичних планів) вчителю необхідно дотримуватися балансу усіх видів діяльності учнів: визначаючи час на пізнання мистецтва (знайомство з новим навчальним матеріалом, сприймання, аналіз-інтерпретацію творів мистецтва), необхідно передбачити час для виконання учнями практичних робіт з образотворчої діяльності, вокальної роботи; для презентації результатів самостійної пошукової чи творчої діяльності школярів; здійснення віртуальних екскурсій тощо, адже саме художньо-творча діяльність учнів мотивує підлітків до самовираження та реалізації їх потреб та нових ідей у соціумі.
Широкий арсенал методичного інструментарію вчителя. Для реалізації вищеозначеного слід наголосити на важливості застосування вчителем різноманітного методичного інструментарію та пріоритетності діалогічних форм подачі матеріалу над монологічними. Адже сьогодні вчитель – це не тільки транслятор певної кількості знань й інформації, а партнер по опануванню світу мистецтва. Ні для кого не секрет, що авторитарний підхід з монологічним викладом навчального матеріалу є неефективним і малоцікавим для учнів, особливо якщо це стосується мистецтва.
Опанування художнього змісту навчального предмета має здійснюватися у тісному взаємозв’язку традиційних методів навчання (словесних, наочних, діяльнісних) з ігровими, евристичними методами, комп’ютерними технологіями та (що важливо для інтегрованого курсу) інтегративними технологіями, методами і прийомами стимулювання асоціативно-образного мислення, виявленням міжвидових мистецьких аналогій, порівнянь тощо) що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва. Ефективними у роботі з підлітками інтерактивні форми навчання. Зокрема, роботу в парах, групах (зокрема методи «Ажурна пилка», «Акваріум» тощо) доцільно використовувати у процесі опанування нового матеріалу; фасилітовану дискусію – під час сприймання творів мистецтва; методів “Прес”, “Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу”, «Дебати» тощо – під час опрацювання дискусійних питань; «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ» тощо – на етапах узагальнення чи актуалізації.
У цьому зв’язку слід звернути увагу на розкриття змісту ІІ розділу програми «Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва». Екранні мистецтва – кінематограф, телебачення – є досить популярними видами мистецтва у сучасному соціумі, і тому важливо дати підліткам можливість ознайомитися зі специфікою художньої мови цих мистецтв, розуміти її, вміти характеризувати твір, висловити власне ставлення до нього. У процесі проведення уроків опанування художньої мови екранних мистецтв ефективно здійснювати на прикладах фрагментів з кіно/телетворів, акцентуючи увагу учнів на особливостях, притаманних лише цим видам мистецтва. Але осягнути твір у повному обсязі, скласти про нього певні думки, здійснити аналіз-інтерпретацію, необхідний час, зазвичай значно більший навчального часу уроку. У зв’язку з цим, рекомендуємо завчасно передбачувати перегляди запланованих творів екранних мистецтв у вільний час завдяки різним ресурсам, зокрема, Інтернет, а під час уроків здійснювати їх обговорення та аналіз-інтерпретацію переглянутого матеріалу, застосовуючи різні дискусійні форми роботи (круглі столи, «експертні зустрічі», ток-шоу, панельні дискусія, дебати, тощо), стимулюючи учнів до пошуку в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.
Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.