Новини школи

Сьогодні, в День української писемності та мови, педагоги та здобувачі освіти Колоднянської гімназії доєдналися до загальнодержавного акту - написання ХХІ радіодиктанту національної єдності. Текст «Слідом за пам’яттю» диктував його автор – письменник Юрій Андрухович. За його словами, це – «особисте й професійне випробування». А на думку співведучого сьогоднішнього дійства на «Суспільному», журналіста Романа Коляди, що вів свій репортаж з Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, де писали диктант державні діячі, радіодиктант національної єдності є «синхронізацією волі людей до написання українського слова». І саме така «синхронізація волі» - прояв патріотизму. Тож висловлюємо вдячність учителям, учням нашого закладу за участь у такій важливій події!

14 жовтня - День захисника України, День Українського козацтва та свято Покрови Пресвятої Богородиці! Це - визначна дата, яка символізує багаті і славні традиції українського народу, уособлює мужність, героїзм, незламність національного духу оборонців та визволителів рідної землі на всіх етапах її багатовікової історії. Відомо, наприклад, що козаки були фізично здоровими і сильними людьми та добрими вершниками. Скажімо, Іван Підкова міг зігнути підкову, Петро Сагайдачний змалку навчився володіти луком.
З тої пори до нас дійшли традиції святкування цієї визначної дати . Тож напередодні свят: Дня захисника України, Дня українського козацтва, Дня Святої Покрови Пресвятої Богородиці для учнів Колоднянської гімназії були організовані та проведені виховні години спілкування, за участі педагогів-організаторів Халус М.В. та Попович Я.М.
Метою заходу – розширити знання молодого покоління про запорізьких козаків, їхні традиції, побут, виховання в учнів національно-патріотичних переконань, формування активної життєвої позиції.

1 жовтня в Колоднянській гімназії було гамірно. З самого ранку учні з нетерпінням виглядали своїх наставників, щоб привітати з професійним святом – Днем Учителя.
Безліч гарних слів було сказано на адресу вчителів. Учні не скупились на привітання і щирі посмішки. Уроки в цей день проводили учні 9 класу, відчули себе в ролі адміністрації та в ролі вчителів-предметників.
А по закінченні уроків всіх вчителів чекав ще один сюрприз – святковий концерт з нагоди свята. Багато пісень, танців, віршів змушували глядачів у залі посміхатися і гучно аплодувати.
Вітаємо всіх учителів країни із професійним днем працівника освіти. Зі святом вас, дорогі вчителі! Прийміть найщиріші вітання з професійним святом – Днем вчителя! Щодня ви вкладаєте свої знання і життєвий досвід в уми і душі нового покоління, розвиваючи здатність творчо мислити, приймати рішення, відповідати реаліям нашого світу. Нехай обраний вами професійний шлях приносить радість, успіхи, а кожен день наближає до нових горизонтів у професії.

Вже традиційно, переддень учителя , в Колоднянській гімназії відбувся День учнівського самоврядування. Учні 9 класу побували у ролі учителів, класних керівників та адміністрації школи. Виконуючи свої обов’язки, учні відчули наскільки відповідальна та нелегка вчительська праця.
Програма дня була насиченою та цікавою. Перед уроками учнівське самоврядування провела малу педраду.
Цей день приніс багато позитивних вражень та емоцій для учнів та учителів, адже кожен зміг проявити себе в улюбленій справі.

29 вересня вчитель історії Сочка Г.І. Колоднянської гімназії провела урок-пам'яті , присвячений трагедії Бабиного Яру.
Це урочище, яке стало могилою 33 тисяч чоловік в період нацистської окупації Києва у 1941-1943 роках. Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистськими окупантами мирного населення: євреїв, ромів, військовополонених, активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941 року розстріляли майже 30 тисяч євреїв. Бабин Яр став своєрідною демонстрацією злочинів нацистського режиму: за два дні фактично повністю було знищено єврейське населення столиці України (до війни в Києві проживали близько 50 тисяч євреїв).
Трагедія Бабиного Яру була несправедливо забута на тлі того, які жахи творилися в концтаборах. Розслідуванню діяльності айнзацгруп був присвячений окремий судовий процес у рамках Нюрнберзьких процесів. Керівників підрозділів засудили як воєнних злочинців.
Діти з глибоким хвилюванням прослухати інформацію про трагічні події Бабиного Яру, про цинізм вчинків нацистських окупантів, та засудили їх дії щодо людей, особливо за етнічною ознакою. Розстріли в урочищі Бабин Яр стали однією з найбільших масових акцій знищення людей під час Другої світової війни.

Щорічно 22 вересня згідно з Указом Президента України від 30 жовтня 2001 року №1020 в Україні відзначається День партизанської слави. Найважчі та найжорстокіші випробування випали на долю нашого народу у роки Другої світової війни. Мільйони українців пройшли крізь це пекло і не скорилися. З почуттям безмежної подяки й любові ми віддаємо данину поваги ветеранам антифашистського опору: колишнім підпільникам і партизанам, захисникам і визволителям рідної землі – усім, кого ми з гордістю називаємо народними месниками.
День партизанської слави був цікавим та насиченим і для учнів 6 класу Колоднянської гімназії. На годині спілкування діти дізнались про партизанський рух та героїзм патріотів-підпільників, які зробили свій неоціненний внесок для перемоги над фашизмом на Закарпатті.

Із 23 вересня Україна переходить у «жовтий» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. У зв'язку з цим Уряд оновив карантинні умови, зокрема щодо роботи закладів освіти. Про це повідомив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

«При "жовтому" рівні відвідування закладів освіти здобувачами освіти буде дозволено за умови наявності не менш ніж у 80% працівників закладу освіти одного з обов’язкових документів. Їх перелік опублікований тут. Якщо в закладі освіти менш ніж 80% працівників, які мають один із необхідних документів, навчання має продовжуватися (!) з використанням технологій дистанційного навчання. Підкреслюю, освітній процес триватиме в дистанційному форматі», – наголосив Міністр.

Відповідно до постанови Уряду №1236 від 9 грудня 2020 року (зі змінами) при «жовтому» рівні епідемічної небезпеки забороняється:

відвідування закладів освіти здобувачами освіти в разі, коли на самоізоляції через контакт із пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш ніж 50% здобувачів освіти та персоналу закладу освіти;
проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю здобувачів освіти з більш ніж однієї групи (класу) та за присутності глядачів (відвідувачів).
Сергій Шкарлет також розповів про роботу дитячих садочків, початкових класів і спеціальних шкіл.

«Неодноразово наголошував на тому, що вихованці дитсадків, учні початкової школи та спеціальних закладів освіти потребують безпосереднього контакту з педагогічними працівниками. Тривала “дистанційка” для наймолодших може призвести до непоновлюваних втрат у навчанні. Тому за моєю ініціативою та за підтримки Уряду сьогодні були внесені відповідні зміни до постанови КМУ», – повідомив Міністр.

Зокрема, йдеться про такі зміни:

умова щодо наявності 80% вакцинованого персоналу НЕ поширюватиметься на заклади дошкільної освіти, спеціальні заклади загальної середньої освіти, 1-4 класи закладів ЗСО. Вони продовжуватимуть працювати в очному форматі з дотриманням протиепідемічних норм;
такий «виняток» діятиме при «жовтому» та «червоному» рівнях епіднебезпеки.
«Водночас укотре звертаюся до голів ОДА, директорів обласних департаментів освіти, керівників усіх закладів освіти та кожного освітянина окремо. Прошу свідомо поставитися до необхідності вакцинації, адже сьогодні COVID-19 стає “пандемією невакцинованих”», – підкреслив Сергій Шкарлет.

Міністр звернув увагу на те, що запроваджені Урядом обмежувальні заходи – це кроки до стримування темпів поширення вірусу, до мінімізації ризиків захворюваності серед населення, до збереження економічної стабільності в державі. «Але без нас із вами ці кроки не спрацюють. На сьогодні Україна повністю забезпечена вакциною, організована зручна та доступна інфраструктура роботи пунктів щеплення. А тому залишилося лише кожному з нас зробити свій вибір на користь здоров’я та безпеки оточення», – наголосив Сергій Шкарлет.

Кожного року у всіх куточках Землі 21 вересня відзначають Міжнародний день миру. Для більшості людей планети Земля мир – це повсякденна реальність. На вулицях спокійно, діти ходять до школи. Там, де підвалини міцні, безцінний дар миру може ніким особливо і не помічатися. Для тих, хто увесь час жив у світі благополуччя, ці слова нічого не значать. Їм важко оцінити ту величезну роль Міжнародного дня миру, де розриваються снаряди під вікнами будинків. Однак для дуже багатьох людей в сучасному світі цей дар – не більше, ніж казкова мрія. Привернути увагу до проблеми миру Землі – ось основна мета цього свята.

Мир у рідній Україні – це найзаповітніше бажання усіх українців, котре вони висловлюють вголос так згуртовано, як ніколи раніше. До відзначення цього свята щороку долучається і наша гімназія. Учні 1-9 класів приєдналися до Всесвітньої акції «Голуб миру» під гаслом «Хай буде мир на всій Землі». В класах проведені бесіди та години спілкування «Мир на планеті – щастя всім дітям». Відбулася виставка дитячих малюнків «Мир очима дітей». Бібліотекарем школи для учнів 3-4- проведений інформаційний журнал “Міжнародний день миру”.

До спільної справи нести мир активно долучились і діти, і вчителі.

На Урядовому порталі оприлюднено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236 і від 29 червня 2021 р. №677, що встановлюють нові карантинні обмеження для запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

Відповідні зміни набирають чинності з 20 вересня 2021 року.

У разі введення жовтого рівня епідемічної небезпеки відвідування закладів освіти здобувачами освіти буде дозволено за умови наявності не менше як у 80% працівників закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародного, внутрішнього або іноземного сертифіката. Сертифікат може підтверджувати:

вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати);
вакцинацію від COVID-19 повним курсом однодозної чи дводозної вакцини (зелені сертифікати);
негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції;
одужання особи від зазначеної хвороби.
У разі введення червоного рівня епідемічної небезпеки відвідування закладів освіти здобувачами освіти буде дозволено, якщо 100% працівників закладу освіти матимуть документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній або іноземний сертифікат. Сертифікат може підтверджувати:

вакцинацію від COVID-19 повним курсом однодозної чи дводозної вакцини (зелені сертифікати);
негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції;
одужання особи від зазначеної хвороби.
Строк чинності COVID-сертифікатів, що підтверджують вакцинацію від COVID-19 однією дозою вакцини (жовті сертифікати) від дати введення дози становитиме 120 днів, двома дозами (зелений сертифікат) – 365 днів. COVID-сертифікат, що підтверджує негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції, діятиме 72 години. Термін дії сертифіката про одужання від COVID-19 становитиме 180 днів.

COVID-сертифікати матимуть кольорові відмітки виключно в цифровому форматі, друкувати їх на папері відповідного кольору не потрібно. Чинність сертифіката має бути підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Більше про вакцинацію від COVID-19 в Україні можна дізнатися на порталі vaccination.covid19.gov.ua. Дізнайтесь, як записати колектив на щеплення або відвідати найближчий пункт чи центр масової вакцинації, за посиланням. Детальний перелік пунктів і центрів – на list.covid19.gov.ua. Національний контакт-центр МОЗ з питань протидії поширенню COVID-19 – за телефоном 0800 60 20 19.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

№ 9 від 26 серпня 2021 року

Про затвердження протиепідемічних заходів
у закладах освіти на період карантину
у зв'язку поширенням коронавірусної
хвороби (COVID-19)

Відповідно до статті 40 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», на виконання пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постановляю:

1. Затвердити протиепідемічні заходи у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), що додаються.

2. Директорату громадського здоров'я та профілактики захворюваності Міністерства охорони здоров'я України довести цю постанову до відома зацікавлених центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської міської державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

3. Визнати такою, що втратила чинність постанову головного державного санітарного лікаря України від 23 квітня 2021 року № 4 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Заступник Міністра охорони здоров'я -
головний державний санітарний лікар України І. Кузін

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою головного державного
санітарного лікаря України
від 26.08.2021 № 9

Протиепідемічні заходи у закладах освіти на період карантину у зв'язку
з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)

З метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у навчальному 2020-2021 році суб'єкти, що відповідальні за влаштування, утримання закладів позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (далі – заклади освіти), мають здійснювати свою діяльність з урахуванням вимог санітарного законодавства, вимог встановлених Кабінетом Міністрів України на період карантину та необхідності забезпечення належних протиепідемічних заходів (далі - заходи), спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

1. Відповідальність за організацію та виконання заходів покладається на засновника (власника) та керівника закладу освіти.

2. Керівник та медичний персонал закладу освіти, або відповідальна особа, яка пройшла відповідний інструктаж та призначена наказом керівника закладу, забезпечують:

щоденний контроль за виконанням заходів;
проведення роз'яснювальної роботи з персоналом та здобувачами освіти щодо індивідуальних заходів профілактики та реагування на виявлення симптомів коронавірусної хвороби (COVID-19) серед учасників освітнього процесу;
інформування учасників освітнього процесу з питань вакцинації, профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);
розробку алгоритмів дій на випадок надзвичайної ситуації, пов'язаною з реєстрацією випадків захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) серед здобувачів освіти та працівників закладу освіти;
недопущення до роботи персоналу, визначеного таким, який потребує самоізоляції відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я;
проведення інструктажу для працівників щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19), дотримання правил респіраторної гігієни та протиепідемічних заходів.
3. Допуск до роботи персоналу закладів освіти здійснюється за умови використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно (далі - засіб індивідуального захисту).

У разі виявлення співробітника з підвищеною температурою тіла понад 37,2 ºС та/або із ознаками гострого респіраторного захворювання, такий співробітник не допускається до роботи з рекомендаціями звернутись за медичною допомогою до сімейного лікаря.

При появі підвищеної температури тіла понад 37,2 ºС або ознак гострого респіраторного захворювання вдома, співробітник повідомляє свого безпосереднього керівника та не виходить на роботу, одночасно звертаючись за медичною допомогою.

4. Усі працівники закладу забезпечуються засобами індивідуального захисту із розрахунку 1 захисна маска на 3 години роботи. Засоби індивідуального захисту мають бути в наявності із розрахунку на 5 робочих днів, у т.ч. на 1 робочу зміну - безпосередньо на робочому місці працівника.

Після кожного зняття засобів індивідуального захисту та перед одяганням чистих засобів індивідуального захисту, працівник повинен ретельно вимити руки з милом або обробити антисептичним засобом.

Працівники закладу використовують засоби індивідуального захисту в процесі взаємоспілкування поміж собою.

5. Керівник закладу освіти забезпечує:

організацію централізованого збору використаних засобів індивідуального захисту, паперових серветок в окремі контейнери (урни) з кришками та поліетиленовими пакетами, з подальшою утилізацією згідно з укладеними угодами на вивіз твердих побутових відходів;
проведення навчання працівників щодо одягання, використання, зняття засобів індивідуального захисту, їх утилізації, контроль за виконанням цих вимог;
необхідні умови для дотриманням працівниками правил особистої гігієни (рукомийники, мило рідке, паперові рушники (або електросушарки для рук), антисептичні засоби для обробки рук тощо);
обмеження проведення масових заходів (нарад, зборів тощо) в закритих приміщеннях (окрім заходів необхідних для забезпечення функціонування закладів освіти - проведення педагогічних рад, засідань ректоратів, конкурсних комісій, конференцій трудового колективу тощо);
медичні пункти закладу необхідними засобами та обладнанням (безконтактними термометрами, дезінфекційними, в тому числі антисептичними засобами для обробки рук, засобами особистої гігієни та індивідуального захисту);
розміщення інформації (плакатів/банерів) про необхідність дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю.
Вимоги щодо організації освітнього процесу

6. Керівник закладу освіти розробляє та затверджує графік, за яким відбувається допуск здобувачів освіти до закладу, та маршрути руху здобувачів освіти (залучаються всі можливі входи в приміщення закладу).

Графік допуску повинен бути сформований таким чином, щоб запобігати утворенню скупчення учасників освітнього процесу.

7. Вхід та перебування в закладі освіти інших учасників освітнього процесу, зокрема батьків здобувачів освіти дозволяється з метою захисту прав здобувачів освіти, педагогічних та інших працівників закладу, реалізація ними прав, передбачених законодавством, за умови використання засобів індивідуального захисту проведення термометрії та попереднього узгодження відповідних дій з керівником закладу.

Допуск до закладу освіти батьків або супроводжуючих осіб, які супроводжують осіб з інвалідністю, за умови дотримання вимог, передбачених абзацом першим цього пункту, не потребує попереднього узгодження з керівником закладу освіти.

8. В разі виявлення ознак гострої респіраторної хвороби в здобувача освіти, а також за відсутності батьків (інші законних представників), здобувач освіти одягає засіб індивідуального захисту. Також здійснюється ізоляція, здобувача освіти, в спеціально відведеному приміщенні закладу, інформуються батьки (інші законні представники) та приймається узгоджене рішення щодо направлення до закладу охорони здоров'я.

Після вилучення особи з симптомами інфекційної хвороби в приміщенні, де перебувала така особа, проводиться провітрювання поза графіком та дезінфекція висококонтактних поверхонь.

9. Вхід до приміщень закладу, усіх учасників освітнього процесу, зокрема батьків здобувачів освіти, можливий за умови використання засобів індивідуального захисту.

Засоби індивідуального захисту можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях. Під час пересування приміщеннями закладу освіти використання захисних масок є обов'язковим.

Для учнів 1 - 4 класів вхід та пересування приміщеннями закладу освіти дозволяється без використання засобів індивідуального захисту.

Здобувачі освіти старші 12 років, обов'язково використовують індивідуальні засоби захисту в процесі пересування приміщеннями закладу освіти.

В процесі викладання навчальної дисципліни педагогічним працівникам рекомендовано використовувати захисні щитки.

Багаторазовий захисний щиток використовується та дезінфікується відповідно до інструкції виробника.

10. На всіх входах до закладу організовуються місця для обробки рук антисептичними засобами. Місця для обробки рук позначаються яскравим вказівником про правила та необхідність дезінфекції рук (банер, наклейка, тощо).

11. Пересування здобувачів освіти між навчальними кабінетами, аудиторіями повинно бути мінімізованим, зокрема, шляхом проведення занять впродовж дня для одного і того ж класу (групи) в одній і тій самій аудиторії (кабінеті), застосування модульного підходу до організації вивчення дисциплін тощо.

12. У розкладі занять необхідно передбачити можливість визначення різного часу початку та закінчення занять (перерв) для різних класів та груп.

13. Необхідно забезпечити раціональне використання запасних виходів із закладу освіти, використання розмітки на підлозі, що полегшує організацію двостороннього руху коридорами, виокремлення зон переміщення для різних вікових категорій здобувачів освіти.

14. За можливості забезпечити проведення занять з окремих предметів на відкритому повітрі.

15. Проведення занять у класах (аудиторіях) дозволено лише для окремих класів (груп).

Заповненість лекційних залів під час проведення занять, що передбачають поєднання кількох класів (груп), не повинна перевищувати 50% при забезпеченні максимальної дистанції між здобувачами освіти.

Наповненість класів (груп) закладів освіти повинна відповідати вимогам встановлених Кабінетом Міністрів України.

16. Здобувачі освіти в сфері охорони здоров'я, що проходять навчання (виробничу практику) на базі закладів охорони здоров'я повинні дотримуватись додаткових протиепідемічних заходів, визначених цим закладом.

17. У разі підтвердження випадку коронавірусної хвороби COVID-19 в одного з здобувачів освіти, всі інші учні (студенти) відповідної групи визнаються такими, що потребують самоізоляції, та повинні вживати заходів, передбачених галузевими стандартами в сфері охорони здоров'я.

18. У санітарних кімнатах потрібно забезпечити наявність рідкого мила та паперових рушників (або електросушарок для рук). Використання багаторазових рушників заборонено.

Основним заходом гігієни рук в умовах закладу освіти є миття рук з милом. Використання антисептиків доцільне лише в тому випадку, коли відсутній доступ до проточної води з милом. Протирання рук вологими серветками з метою знезараження або як заміна миття рук або антисептичної обробки не рекомендується.

19. Після проведення занять у кінці робочого дня необхідно провести очищення і дезінфекцію поверхонь (в тому числі дверних ручок, столів, місць для сидіння, перил, тощо).

20. Після кожного навчального заняття проводити провітрювання впродовж не менше 10 хвилин. При провітрюванні слід забезпечити безпеку дітей шляхом встановлення замків та фізичних обмежувачів на вікна.

21. Санітарно-дезінфекційний режим у закладі освіти у період карантину організовується відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 25 вересня 2020 року № 2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 року за № 1111/35394. Розрахунок необхідної кількості дезінфекційного засобу здійснюється відповідно до інструкції щодо використання засобу.

22. Проведення культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших заходів здійснюється відповідно до вимог встановлених Кабінетом Міністрів України.

Вимоги до організації харчування

23. Керівник закладу освіти розробляє графік харчування здобувачів освіти. Рекомендовано провести розрахунок максимальної кількості здобувачів освіти, які можуть одночасно отримувати (на лінії роздачі) та вживати їжу, не порушуючи фізичної дистанції 1 метр. Організація мультипрофільного харчування за типом «шведського столу» та шляхом самообслуговування на період карантину не дозволяється.

24. Функціонування питних шкільних фонтанчиків на території закладу освіти не дозволяється. Питний режим здобувача освіти організовується з допомогою використання індивідуальних ємностей для рідини або фасованої питної продукції.

25. При організації харчування необхідно забезпечити відстань між столами не менше 1,5 м та розміщення за столом не більше 4-х осіб.

26. У разі не можливості забезпечення дітей гарячим харчуванням, організація харчування відбувається шляхом роздачі попередньо фасованої харчової продукції, відповідно до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року № 305.

27. Працівник їдальні, який видає страви або здійснює розрахунок, повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту: захисною маскою або респіратором та захисними окулярами, або захисним щитком, а також одноразовими рукавичками.

28. При організації харчування необхідно забезпечити умови для дотриманням працівниками правил особистої гігієни - рукомийники, мило рідке, паперові рушники (або електросушарки для рук), антисептичні засоби для обробки рук, тощо.

29. З працівниками харчоблоку необхідно провести навчання щодо одягання, використання, зняття засобів індивідуального захисту, їх утилізації, забезпечити контроль за виконанням цих вимог.

Вимоги до транспорту, який перевозить здобувачів освіти та працівників до закладу освіти

30. Організатор - перевізник, який здійснює перевезення здобувачів освіти та працівників до закладу освіти забезпечує:

проведення дезінфекційних заходів у салоні транспортного засобу в кінці робочої зміні;
водіїв засобами індивідуального захисту (із розрахунку 1 захисна маска на 3 години роботи на 1 особу), антисептичний засіб для обробки рук;
проведення навчання з питань використання та утилізації засобів індивідуального захисту;
щоденний контроль за станом здоров'я водіїв;
не допуск до роботи осіб з ознаками гострої респіраторної хвороби або підвищеною температурою тіла понад 37,2 ºС;
вхід до салону автотранспорту при наявності індивідуального захисту;
перевезення пасажирів здійснювати у межах кількості місць для сидіння.
Вимоги до поводження з використаними засобами індивідуального захисту

31. Керівник закладу організовує централізований збір та утилізацію використаних засобів індивідуального захисту (захисні маски, респіратори, гумові рукавички, захисні щитки), паперових серветок - в окремі контейнери/урни (картонні або пластикові), з кришками та поліетиленовими пакетами, наступним чином:

кількість та об'єм (місткість) контейнерів/урн визначається з розрахунку на кількість відвідувачів закладу освіти, з подальшою утилізацією згідно з укладеними угодами на вивіз твердих побутових відходів;
контейнери рекомендовано встановлювати біля входу в заклади освіти, коридорах та санвузлах;
поліетиленові пакети з контейнерів, у яких зібрано використані засоби індивідуального захисту (захисні маски, респіратори, гумові рукавички, захисні щитки), необхідно замінювати після заповнення або за графіком, щільно зав'язувати (рекомендується використовувати додатковий пакет для надійності зберігання використаних засобів індивідуального захисту) та наносити маркування («використані засоби індивідуального захисту»);
щоденно здійснювати дезінфекцію контейнерів, картонні контейнери одноразового використання після використання підлягають утилізації.
COVID-19

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 813 від 13 липня 2021 року

Про затвердження методичних
рекомендацій щодо оцінювання
результатів навчання учнів 1-4 класів
закладів загальної середньої освіти

Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 688), та з метою організації оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класах закладів загальної середньої освіти НАКАЗУЮ:

1. Затвердити методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, що додаються.

2. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій довести цей наказ до відома керівників закладів загальної середньої освіти.

3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства освіти і України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі», від 27.09.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу», від 16.09.2020 № 1146 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи».

4. Департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко І.) зробити відповідну відмітку у справах архіву.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Рогову В.

Міністр Сергій Шкарлет

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Міністерства освіти і науки України
від 13.07.2021 № 813

Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання
учнів 1-4- х класів закладів загальної середньої освіти

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У методичних рекомендаціях окреслено підходи оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно орієнтованого і компетентнісного навчання.

Оцінювання рекомендуємо розглядати як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об'єкт, який оцінюють. Оцінювання доцільно здійснювати з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного учня/учениці, формування у нього/неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

Характерною ознакою оцінювання є рівноправна взаємодія учасників освітнього процесу, спрямована на формування суб'єктної позиції учня/учениці через активне залучення його/ї до самооцінювання/ взаємооцінювання і прийняття рішень щодо подальшої навчальної діяльності.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об'єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

Реалізацію формувальної функції оцінювання забезпечують відстеженням динаміки навчального поступу учня/учениці, визначенням його/її навчальних потреб та подальшим спрямуванням освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання.

Діагностувальна функція дає можливість виявити стан набутого учнями досвіду навчальної діяльності відповідно до поставлених цілей, з'ясувати передумови стану сформованості отриманих результатів, причини виникнення утруднень, скоригувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток. Обидві функції взаємодоповнюють одна одну і зумовлюють особливості організації оцінювальної діяльності.

Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про освіту» результати навчання - це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Задля здійснення оцінювання з урахуванням вікових особливостей учнів 1-4 класів щодо можливостей оволодіння певними складниками результатів навчання серед них пропонуємо виокремлювати об'єктивні результати навчання (знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов'язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти) та особистісні надбання учня/учениці (активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення), які він/вона виявляє у процесі досягнення результату навчання.

Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;
підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.
Оцінювання передбачає організацію діяльності учнів задля отримання даних про стан сформованості очікуваних результатів навчання, визначених учителем для певного заняття/системи занять з певної програмової теми на основі освітньої програми закладу освіти.

Залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, особливостей змісту навчального предмета/інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема отримання даних пропонуємо здійснювати під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка може бути: за формою - індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом виконання - усною (бесіда, розповідь, переказ, діалог тощо), письмовою (окремі навчальні завдання, у тому числі тестові, компетентнісні завдання, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні роботи), практичною (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо), програмованою (з використанням «електронних засобів навчання, дозволених для використання в закладах загальної середньої освіти). З урахуванням опрацьованого програмового матеріалу відповідно до календарно-тематичного плану та готовності учнів виконувати завдання вчитель самостійно може визначати форму, спосіб, зміст, час виконання навчально-пізнавальної діяльності і фіксувати їх у планах-конспектах уроків/занять.

За отриманими даними про результати навчання, на основі їх аналізу залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, пропонуємо визначати оцінку як показник досягнень навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці.

З урахуванням мети оцінювання змінено підходи до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета вивчення/інтегрованого курсу пропонуємо використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу (освітньої галузі), яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

Задля уніфікації термінів та зручності їх використання в практичній діяльності пропонуємо оцінювальне судження називати вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату - рівневою оцінкою.

Вербальну і рівневу оцінки можуть виражати як усно, так і письмово. Рекомендуємо характеризувати - процес навчання та його результати доброзичливими, лаконічними, чіткими, об'єктивними, конкретними оцінювальними судженнями. Рівень результату навчання рекомендуємо визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)». Пропонуємо враховувати, що оцінка буде допомагати учню/учениці усвідомлювати власні успіхи і шляхи подолання утруднень.

Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах рекомендуємо виражати вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною оцінкою, або рівневою оцінкою за вибором закладу загальної середньої освіти на підставі рішення його педагогічної ради.

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання пропонуємо здійснювати на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (додаток 1). Вона дозволяє забезпечити об'єктивність і точність результату оцінювання та розроблена з урахуванням таких показників:

якість знаннєвого складника компетентностей (дієвість, гнучкість, міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність; до того ж визначальними ознаками є дієвість і гнучкість знаннєвого складника, що виявляються у готовності учня/учениці застосовувати знання в навчальних ситуаціях);
сформованість діяльнісного складника компетентностей за рівнями реалізації навчальної діяльності: рівень розпізнавання і копіювання зразків, репродуктивний, продуктивний, продуктивно-творчий рівні;
прояв мотиваційно-ціннісного складника компетентностей, а саме умотивованості, пізнавального інтересу, відповідальності, ініціативності.
Відповідно до Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 № 1480, заклад загальної середньої освіти може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учня в освітній програмі і конкретизувати їх у частині Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти, що стосується системи оцінювання результатів навчання учня/учениці.

З метою забезпечення вільного вибору педагогічними працівниками методик, технологій навчання підходи до оцінювання у різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, що спрямовані на реалізацію обраних освітніх програм. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу загальної середньої освіти.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці (додатки 2, 3).

Учитель може обрати і погодити з батьками учнів форму зворотного зв'язку. Рекомендуємо системно проводити роз'яснювальну роботу з батьками щодо особливостей оцінювання результатів навчання учня та процесу їх досягнення, що сприятиме спрямуванню оцінювання на розвиток дитини, а не на навчання заради оцінки.

ІІ. ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Організовуючи освітній процес рекомендуємо враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Формувальне оцінювання спрямовують на з'ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем програмовим матеріалом та запобігання утруднень на подальших етапах навчання. Задля цього учителю пропонується здійснювати постійне спостереження за динамікою розвитку особистісних якостей учня/учениці, рівня сформованості у нього певних навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, сприяє формуванню впевненості щодо власних можливостей та навичок учіння. За потреби коригує навчальний поступ учня/учениці.

Формувальне оцінювання рекомендуємо здійснювати в психологічно комфортних умовах, що передбачають рівноправний діалог між учнем/ученицею та вчителем. Оцінювальну діяльність, зазвичай, розпочинають із самооцінювання учнем/ученицею власної роботи (або взаємооцінювання результатів навчання учнями) і завершують оцінюванням результату учителем.

Рекомендуємо дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання.

1. Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей. Учитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку (заняття). Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання була можливість з'ясувати, на якому рівні вона досягнута.

2. Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання. Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить оцінювальну діяльність прозорою і зрозумілою та сприяє формуванню позитивного ставлення до неї. Під час добору критеріїв оцінювання для кожного конкретного навчального завдання/системи навчальних завдань слід враховувати, що критерії - це набір якісних характеристик результату навчання, які використовують для формулювання оцінювального судження щодо нього.

3. Формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання. Для організації самооцінювання і взаємооцінювання можна використовувати різноманітні інструменти зворотного зв'язку. Рекомендуємо, щоб зворотний зв'язок був зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним. Важливо не протиставляти дітей одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Труднощі у навчанні пропонуємо обговорювати з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини. Під час взаємооцінювання доцільно формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, ділитись досвідом щодо його покращення. Це сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значущості кожного в колективі.

4. Створення умов для формування уміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності пропонуємо спрямовувати учнів на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності й визначення кроків подальшого навчання з метою покращення результатів.

5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Корекція виконаної роботи буде одним із важливих елементів процесу поетапного формування навчальних дій. Учитель може привернути увагу школяра на алгоритм виконання завдання, зразок, на основі якого виконувалося завдання, поставити орієнтувальне запитання тощо. Вибір інструментів корекції здійснюють з урахуванням психологічних особливостей дитини та рівня опанування нею навчального матеріалу. Під час корекції пропонуємо надавати перевагу індивідуальній роботі.

Привертаємо увагу до об'єктів формувального оцінювання. Ними можуть бути як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання. Для співвіднесення навчальних дій учня/учениці з етапами досягнення результату рекомендуємо використовувати Орієнтовну рамку оцінювання, відповідно до яких процес досягнення результату навчання проходить через такі рівні реалізації навчальної діяльності: рівень розпізнавання об'єкта вивчення; репродуктивний рівень навчальних дій у типових навчальних ситуаціях; продуктивний рівень навчальних дій в аналогічних типовим навчальних ситуаціях; продуктивно-творчий рівень навчальних дій у змінених з певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях.

З огляду на зазначене пропонуємо добирати до уроку, системи уроків, занять навчальні завдання, що забезпечують досягнення очікуваного результату навчання, з урахуванням готовності учнів виконувати його на певному рівні реалізації навчальної діяльності учнями. До прикладу, для поетапного досягнення очікуваного результату «правильно вживає в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого роду закінчення -ом, -ем (-єм), в іменниках жіночого роду - закінчення -ою, -ею (-єю) учитель може дібрати такі завдання:

Рівень реалізації
навчальної діяльності

Конкретизований
очікуваний результат

Приклад завдання

розпізнавання
об'єкта вивчення

Обирає іменник
жіночого роду в
орудному відмінку
однини

Назви/підкресли іменники жіночого роду в орудному відмінку однини.
Споришем і м'ятою заросла стежина під кручею.

репродуктивний

Обирає закінчення
іменників жіночого роду
в орудному відмінку
однини

Запиши речення, розкривши дужки.

Під вишн(ою, ею, єю) гралися діти.

продуктивний

Записує іменники
жіночого роду у формі орудного відмінка
однини

Запиши подані іменники у формі орудного відмінка однини.

Трава, тиша, земля, лінія, мрія.

продуктивно-творчий

Добирає іменники
жіночого роду і записує
їх у формі орудного
відмінка однини

Обери іменники жіночого роду і склади з кожним з них речення так щоб ці іменники були у формі орудного відмінка однини.

Промінь, гора, земля, товариш, круча.

Результат виконання кожного з таких завдань може бути оціненим з формувальною метою. При цьому пропонуємо враховувати, що дидактична доцільність формувального оцінювання поточних навчальних завдань уроку/заняття буде виправданою, якщо усі навчальні завдання уроку/заняття і за змістом, і за передбачуваними навчальними діями будуть пов'язаними і взаємозалежними, дібраними з урахуванням поетапності опанування навчальними діями. Окрім того, під час підготовки до уроку/заняття пропонуємо планувати оперативну перевірку роботи над завданням з використанням різних інструментів зворотного зв'язку.

Результати формувального оцінювання рекомендуємо виражати вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів, При цьому учитель озвучує оцінювальне судження після того, як висловив/ли думку учень/учні. Також пропонуємо врахувати, що оцінювальне судження вчителя слугує зразком для наступних оцінювальних суджень учнів під час самооцінювання і взаємооцінювання.

Основою формулювання оцінювальних суджень може бути Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання та очікувані результати, окреслені в освітній програмі. Учителю пропонується співвідносити результат виконаного завдання з описом характеристики результатів навчання, конкретизувати його відповідно до змісту завдання, передбаченого для досягнення очікуваного результату, та озвучити/записати оцінювальне судження. До прикладу, в Орієнтовній рамці зазначено: визначає спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами; на його основі учитель формулює судження: «Ти правильно обрав пам'ятку для пояснення способу обчислення, водночас дотримуйся послідовності дій».

В оцінювальному судженні розкривають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог. Оцінювальне судження, зазвичай, виражає не лише емоційне сприйняття результату роботи учня, його прогресу (типу «Молодець!», «Чудово!»), а розкриває суть досягнутого учнем результату відповідно до конкретних очікувань (типу «Іменники в тексті визначено правильно, однак перевір написання слів у рядку...», «Дякую за старанність, хід розв'язування задачі обрано правильно, повтори способи обчислень за № 102 на с. 34» тощо). Рекомендуємо не допускати формулювання оцінювальних суджень, що принижують гідність дитини.

З метою побудови освітнього процесу з урахуванням даних про навчальний поступ учнів рекомендуємо перевіряти кожну письмову роботу учня як у робочих зошитах, так і в навчальних посібниках з друкованою основою, якщо такі використовуються в освітньому процесі. Під час перевірки письмових робіт доцільно враховувати індивідуальні особливості учнів, їх готовність до самоперевірки та диференційовано виправляти виявлені у роботах учнів помилки. До прикладу, позначити на полі рядок зі словом/числовим значенням тощо, де допущено помилку; підкреслити букву/число тощо, що є помилковим; перекреслити неправильний запис і надписати правильний варіант тощо. У такий спосіб учитель має можливість підготувати учнів до осмисленого сприйняття перевірених робіт і спрямовує їх роботу на коригування досягнутих результатів. Результати виконання письмових завдань учнями вчитель може враховувати під час підготовки до наступного уроку/заняття, передбачати диференційовану, індивідуальну роботу щодо подолання виявлених в учнів утруднень та попередження можливих утруднень, що можуть бути наслідком виявлених.

Під час перевірки письмових робіт учнів учитель пропонує учням дотримуватися культури записів виконаних завдань. З метою формування навички письма, за потреби, подає зразок правильного написання цифри, букви, з'єднань букв у 1 класі у вільних рядках, у 2-4 класах - на полях сторінки зошита.

Учитель разом з учнями може обрати позначення самооцінки учня, оцінки вчителя для фіксації перевірених робіт. Окрім позначень важливими для організації подальшої роботи є записи оцінювальних суджень щодо виконання письмової роботи. Рекомендуємо формувати в учнів уміння опрацьовувати перевірені роботи за позначками вчителя, визначати місця утруднень, виправляти помилки і в подальшому їх уникати. З цією метою за результатами перевірки на наступних після неї уроках учитель організовує індивідуальну/ диференційовану роботу (у 1-2 класах колективну/групову за типовими помилками/утрудненнями; у 3-4 класах - пріоритетно індивідуальну самостійну роботу). У межах уроку така робота може бути короткотривалою. Водночас планується вона системно й спрямовується на формування навичок самонавчання, уміння знаходити способи подолання виявлених утруднень, розвиток мотивації досягнення успіху, виховання відповідальності за виконувану навчальну діяльність.

Інформацію щодо сформованості певних результатів навчання учня/учениці та процесу їх досягнення, які учень/учениця виявляє під час виконання усних завдань, практичних робіт тощо, рекомендації щодо їх покращення учитель може фіксувати на носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/електронних щоденниках учнів тощо). Оцінювальні судження, записані у робочих зошитах, доцільно не дублювати на інших носіях зворотного зв'язку з батьками. Інформування рекомендуємо здійснювати для створення передумов покращення результатів навчання.

У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендуємо проводити тематичні діагностувальні роботи.

Тематична діагностувальна робота є засобом зворотного зв'язку стосовно опанування учнями частиною очікуваних/обов'язкових результатів навчання з метою оперативного регулювання та коригування освітнього процесу задля підвищення його ефективності. Її рекомендуємо проводити з метою:

визначення якісних і кількісних характеристик оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно до очікуваних результатів навчання, визначених в освітній програмі;
виявлення утруднень в навчальній діяльності учнів, коригування освітнього процесу та (за потреби) внесення коректив до календарно-тематичного планування з метою подолання виявлених в учнів утруднень;
прогнозування результатів навчання на наступному етапі опанування програмовим матеріалом з урахуванням шляхів удосконалення методики навчання.
Змістовим наповненням тематичної діагностувальної роботи є система навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності та за результатами виконання яких можна отримати об'єктивну інформацію про досягнення групи взаємопов'язаних очікуваних результатів навчання учня на певному етапі опанування програмовим матеріалом.

Обсяг завдань у тематичній діагностувальній роботі рекомендуємо визначати з урахуванням вікових можливостей учнів виконати завдання протягом 1 навчальної години, а зміст завдань, види навчальної діяльності добирають з урахуванням специфіки предмета вивчення, готовності учнів виконати завдання для виявлення результату.

Діагностувальні роботи можуть містити завдання, які виконують усно (переказ, власне висловлення тощо), письмово (списування, диктант, тестові завдання тощо), практично (дослід, моделювання/ конструювання, виконання практичної роботи тощо) та завдання, що передбачають виконання роботи з допомогою електронних освітніх ресурсів.

Завдання діагностувальних робіт пропонуємо добирати таким чином, щоб результат навчання, який оцінюють на даному етапі навчання, можна було чітко визначити за результатами виконання завдання.

З предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання: аудіювання (2-4 кл.), читання вголос (1-4 кл.), читання мовчки (3-4 кл.), читання напам'ять (2-4 кл.), роботу з літературним твором/медіа текстом (2-4 кл.), діалог (усно/письмово, 2-4 кл.), усний переказ (2-4 кл.), письмовий переказ (3-4 кл.), усний твір (2-4 кл.), письмовий твір (4 кл.), списування (1-4 кл.), диктант (2-4 кл.), робота з мовними одиницями (2-4 кл.). Комбінації навчальних завдань у діагностувальних роботах учитель може визначати самостійно з урахуванням дидактичної доцільності їх поєднання та часу, необхідного для виконання певного навчального завдання. Протягом року запропоновані види навчальних завдань у діагностувальних роботах можуть повторюватись. Кількість разів уміщення одного і того ж навчального завдання (кількість аудіювань, диктантів тощо) учитель може визначати з урахуванням особливостей формування певного очікуваного результату навчання та стану його досягнення учнями. З урахуванням дидактичної доцільності діагностувальна робота може бути представлена у тестовій формі й містити тестові завдання закритого і відкритого типів.

З предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова вивчення) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання: аудіювання (1-4 кл.), читання (2-4 кл), говоріння (1-4 кл), письмо (2-4 кл.). Комбінування навчальних завдань у діагностувальних роботах вчитель може здійснювати самостійно. Водночас можна скористатися порадами щодо комбінування завдань у діагностувальних робіт з мови навчання.

З математики тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів, та містити навчальні завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/рівностей/нерівностей, розв'язування рівнянь, уміння розв'язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами тощо з урахуванням програмового матеріалу, що опрацьовувався.

Водночас учитель може практикувати проведення тематичних діагностувальних робіт, які передбачають перевірку одного із результатів навчання (обчислювальних навичок, уміння розв'язувати задачі тощо). Одна з тематичних діагностувальних робіт протягом року може передбачати виявлення стану сформованості навичок усних обчислень. Зміст завдань у такій роботі, зазвичай, може охоплювати різні змістові лінії навчальної програми з математики.

З інтегрованих курсів, змістове наповнення яких охоплює природничу, соціальну і здоров'язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі, тематичні діагностувальні роботи можуть містити тестові завдання закритого і відкритого типів на виявлення стану опанування учнями програмового матеріалу, практичні роботи з картами, приладами, моделями, а також графічні роботи, за допомогою яких перевіряється вміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми тощо.

Система тематичних діагностувальних робіт у 3-4 класах може містити комплексні діагностувальні роботи для кожного класу, зміст яких охоплює мовно-літературну, математичну, природничу освітню галузі.

Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна», а також з курсів за вибором, зазвичай, не проводять.

Кількість і періодичність діагностувальних робіт з предмета вивчення/нтегрованого курсу учитель може визначати самостійно під час складання календарно-тематичного плану. При цьому пропонуємо враховувати навчальні можливості учнів класу, особливості предмета вивчення/ інтегрованого курсу, блок обов'язкових результатів навчання, сформованість яких має бути зазначена у свідоцтві досягнень, та відповідні навчальні завдання для оцінювання, на які орієнтує методика навчання предмета, а також кількість навчальних годин, виділених на предмет в освітній програмі. Водночас пропонуємо врахувати, що загальна кількість тематичних діагностувальних робіт з різних предметів вивчення/інтегрованих курсів має бути дидактично обґрунтованою. Зазвичай, їх планують через кожні 16-20 навчальних годин опрацювання програмового матеріалу.

Під час складання календарно-тематичного плану рекомендовано дотримуватись санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (розділ V). Пропонуємо планувати проведення тематичних діагностувальних робіт з урахуванням розкладу уроків і передбачати не більше тематичної діагностувальної роботи на навчальний день.

Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапі навчання. Оскільки тематична діагностувальна робота може містити завдання різних рівнів реалізації навчальної діяльності, то для формулювання оцінювального судження рекомендуємо характеристику результату навчання співвідносити з Орієнтовною рамкою оцінювання з урахуванням видів діяльності, водночас рівня результату навчання учня не визначати. До прикладу: списування виконано, у цілому, правильно, однак ураховуй, що одну букву слова не переносять у наступний рядок. Усно учитель може деталізувати характеристику роботи та коротко зорієнтувати учня або визначити разом з ним перспективу подальшої навчальної діяльності.

Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання рекомендуємо фіксувати у зошитах для тематичних діагностувальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, і повідомляти учням та їхнім батькам.

Якщо учня не було в школі в день проведення діагностувальної роботи, то після повернення він не пише діагностувальної роботи.

Пропонуємо наступний після виконання тематичної діагностувальної роботи урок проводити з метою встановлення зворотного зв'язку щодо якості учіння, зокрема виявлення прогресу здобувача освіти відносно себе самого, створення умов для усунення виявлених утруднень у досягненні очікуваних результатів навчання. На такому уроці рекомендуємо організовувати аналіз виконаних завдань та роботу над виправленням і попередженням помилок. Під час зворотного зв'язку з учнями за результатами тематичного оцінювання учитель має можливість зорієнтувати їх на успіх, спрямувати на саморозвиток і самовдосконалення. Ця робота може бути фронтальною під керівництвом учителя, груповою чи індивідуальною залежно від кількості виявлених типових утруднень у досягненні результатів навчання, які підлягали діагностуванню, та готовності учнів самостійно їх опрацьовувати.

З метою підготовки до наступного після діагностувальної роботи уроку рекомендуємо учителю у зручний для себе спосіб узагальнити виявлені результати навчання учнів класу, визначити їх досягнення та утруднення, спланувати форми і зміст диференційованої та індивідуальної роботи учнів, визначити шляхи подальшої роботи з метою покращення результатів. Форму аналізу діагностувальної роботи вчитель може дібрати на власний розсуд. Такі документи є робочими матеріалами вчителя, необхідними лише Йому для організації освітнього процесу. Тому робочі матеріали вчителя, у тому числі плани-конспекти уроків оформленню за певними зразками не підлягають.

IIІ. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Під час підсумкового оцінювання рекомендуємо зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів загальної середньої освіти, з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Рекомендуємо визначати підсумкову оцінку за рік з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна» пропонуємо здійснювати шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки формування результату навчання.

З метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей кожному учню/учениці виявляти відповідальність за власне учіння і досягати максимально можливих результатів навчання пропонуємо за 10-15 днів до кінця навчального року узагальнити результати навчання учнів з предметів вивчення/інтегрованих курсів за кожним блоком обов'язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначити стан сформованості/рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки їх формування. Учитель за рішенням педагогічної ради закладу освіти може фіксувати в класному журналі або лише на носії зворотного зв'язку з батьками попередню оцінку за результатами підсумкового оцінювання. Пропонуємо дотримуватись конфіденційності під час інформування учнів та їхніх батьків про результати оцінювання. У разі висловлення бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати, учитель може запропонувати їм індивідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче покращити. Таку роботу учні, зазвичай, виконують в межах індивідуальної роботи під час уроку.

Підсумкову (річну) оцінку рекомендуємо визначати з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання. Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів.

Пропонуємо зразок оформлення результатів підсумкового оцінювання за рік на предметних сторінках класного журналу (на прикладі класного журналу для 2 класу, водночас подібне оформлення в усіх класах - додаток 4).

На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків з певного предмета/інтегрованого курсу пропонуємо записувати номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень з відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу - записувати ці показники характеристики результатів навчання у тому порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень.

У кожній колонці пропонуємо фіксувати стан сформованості обов'язкових результатів навчання (Сформовано - ✓; ще формується - нічого не записувати). Якщо в 3-4 класах використовують рівневу оцінку, то замість позначки ✓ пропонуємо записувати першу букву назви рівня, якому відповідає результат навчання.

У частині класного журналу «Зведений облік навчальних досягнень учнів» рекомендуємо записувати лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.

Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводять державну підсумкову атестацію здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.

Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти і науки України визначає в установленому законодавством порядку.

У свідоцтві досягнень учня пропонуємо надавати розгорнуту характеристику результатів навчання учня/учениці, здобутих протягом навчального року. Для здобувачів початкової освіти пропонуються розроблені два примірні зразки свідоцтв досягнень, окремо для кожного циклу навчання. Обидва примірні зразки свідоцтв о досягнень містять такі частини: «Характеристика навчальної діяльності», «Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей», «Рекомендації вчителя», «Побажання батьків».

Привертаємо увагу, що подані в додатках 1, 2 примірні зразки свідоцтв досягнень учнів можуть бути доповненими з урахуванням особливостей освітньої програми закладу загальної середньої освіти.

У першій частині примірного зразка свідоцтва досягнень учня пропонуємо надати характеристику навчальної діяльності учня, показники якої підлягають лише вербальному оцінюванню з висновком: показник виявляється під час навчальної діяльності, що у графі «Сформовано (✓)/ще формується» позначати ✓; виявлення показника потребує спонукання/розвитку, про що у цій графі позначень не робити, щоб надати перспективу для виявлення даного показника на наступних етапах навчання.

У другій частині примірного зразка свідоцтва досягнень учня пропонуємо фіксувати оцінку щодо сформованості того чи іншого результату навчання за освітніми галузями. За умов використання вербальної оцінки у графі «Сформовано (✓)/ще формується//Рівень результату навчання» стан сформованості результату навчання рекомендуємо позначати ✓, або позначень не робити (якщо результат ще формується), що як і в попередньому випадку надає перспективу для подальшого формування результату навчання. За умов використання рівневої оцінки у графі «Сформовано (✓)/ще формується//Рівень результату навчання» пропонуємо позначати буквами В/Д/С/П рівень сформованості результату навчання.

У частині «Рекомендації вчителя» доцільно словесно конкретизувати сформованість результатів навчання учнів та окреслити орієнтири індивідуальної траєкторії навчання учня/учениці.

У частині «Побажання батьків/осіб, що їх замінюють» батьки/особи, що їх замінюють можуть записувати власну думку щодо результатів навчання їхніх дітей, висловлювати побажання щодо подальшої співпраці із закладом загальної середньої освіти з питання навчання дитини.

Свідоцтво досягнень учня (примірний зразок № 1, примірний зразок № 2, що є відповідно додатком 2 та 3 до цих методичних рекомендацій) можуть підписувати учитель класу, батьки учня, керівник закладу загальної середньої освіти. Оригінал документа пропонується зберігати батькам учня/учениці чи особам, що їх замінюють. Копію документа з відміткою «Згідно з оригіналом», що закріплено печаткою, рекомендуємо зберігати в особовій справі учня. Пропонуємо не переписувати інформацію із свідоцтва досягнень учня до особової справи. В особовій справі доцільно лише зазначати рішення про переведення до наступного класу.

Підставою для зарахування учнів до 5 класу є свідоцтво досягнень учня, у якому результати навчання можуть бути схарактеризовані вербальною або рівневою оцінкою, що залежить від вибору вербального або рівневого оцінювання закладом загальної середньої освіти, що затверджене рішенням педагогічної ради.

Ураховуючи, що кожен учень/кожна учениця мають певні обдарування до хоча б одного виду навчальної діяльності, за підсумками навчального року рекомендуємо нагороджувати учнів відзнаками (грамотами, дипломами тощо) школи за індивідуальні досягнення.

Ці методичні рекомендації з питань оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів мають рекомендаційний характер. Відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту» щодо академічної свободи педагогічних працівників заклад загальної середньої освіти може розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів, дотримуючись таких її ключових показників:

система оцінювання дозволяє реалізувати принцип дитиноцентризму в оцінювальній діяльності, що передбачає відкриття учню/учениці перспектив постійного розвитку відповідно до власних можливостей щодо опанування навчальним досвідом;
система оцінювання не повинна призводити до розподілу учнів на групи за індивідуальними навчальними можливостями;
система оцінювання має відповідати концептуальним засадам Нової української школи та сприяти досягненню обов'язкових результатів навчання учня, визначених у Державному стандарті початкової освіти.
Начальник Головного управління
загальної середньої та дошкільної освіти Юрій Кононенко

Дорогі наші вихованці!
Шановні батьки!
Любі колеги!
Про цей день – 1 Вересня – ми мріяли майже пів року. 1 вересня – традиційний День Знань у нашій державі. Знання – це те, що упродовж років навчання здобувають наші вихованці, що дає їм крила в житті, робить їх сильними й непереможними на непростих життєвих шляхах. Наша вчительська родина готова допомогти вам, дорогі учні, у здобутті знань, у застосуванні їх у вашому житті. Школа чекає на вас!
З Днем Знань, з початком нового навчального року, друзі!

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас Свято останнього дзвоника. Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Останній дзвоник не лише сповіщає про закінчення навчання, але й підводить підсумок всього навчального року.

28 травня 2021 року відбулося свято Останнього дзвоника і в нашій гімназії, з дотриманням дистанції та протиепідемічних вимог.

Країна Знань перегорнула ще одну сторінку освітянського літопису закладу.

На заході учні були нагородженні: похвальними листами, грамотами та подяка ми.

Багато теплих слів звучало у цей день від гостей, вчителів, першокласників, випускників та батьків.

Попереду канікули у школярів та вступні іспити у випускників. Побажаємо усім успіхів та віри у себе!

Перший випускний - це завжди хвилююча і одночасно святкова подія для всіх. Можна відчути себе по-справжньому дорослими і впевненими учнями!
Кожен з вас сьогодні випускник, наші улюблені і зовсім юні четвертокласники!
Чотири роки навчання в початковій школі пролетіли, як один день. Тепер ви не тільки майбутнє нашої школи, а й нашої країни, тому ми бажаємо вам добре вчитися, радувати своїх батьків і не зупинятися на досягнутому.

26 травня в нашій школі відбулося свято «Прощавай, Букварику» у 1 класі. Саме з Букваря починається цікавий шлях у світ знань. Ця перша книжка ввела першокласників у таємничий світ літер, навчила читати, познайомила з новими словами. Буквар став для учнів справжнім другом! Здається, тільки вчора прийшли маленькі першокласники до школи на перший дзвінок, а вже - закінчується навчальний рік. За цей проміжок часу діти, разом з першим вчителем Лутак О. В. вивчили всі букви, стали серйознішими, стараннішими, уважнішими. А саме головне, - в них є бажання до навчання.

Бажаємо першокласникам успіхів у навчанні!

Вітаю усіх Вас з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури – з Днем вишиванки.

Здавна вважалося, що сорочка, вишита кольоровими нитками та прикрашена візерунками, приносила успіх та служила оберегом для господині чи господаря. Вишиванка є не тільки традиційним українським одягом, а й оберегом, символом благополуччя і любові в сім’ї, а свято вишиванки символізує національну єдність нашого народу.

Українська вишиванка – це національна святиня! Саме вишиванка символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь.

День вишиванки – відносно нове народне свято, покликане сприяти єдності і культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу, зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу, сили, добробуту, краси та оберегів.

Бажаю чудового настрою та різнобарвних вражень!

Нехай це народне свято стає дедалі більш популярним з року в рік, а життя – прекрасним і яскравим!

«Писанка – основна ознака Великодня. Вона в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність».

Протягом місяця школярі готували вироби в таких номінаціях: "Писанка" ("Мальованка", "Зернівка", "Дряпанка"; писанка прикрашена бісером; писанка, виготовлена в техніці квілінг; писанка, виготовлена з глини); "Тематична композиція"; "Великодній рушник". Як зазначається у положенні про виставку-конкурс, вона проводиться з метою дослідження, вивчення та відтворення кращих зразків культурної спадщини рідного краю, розвитку традиційних художніх ремесел свого регіону, збереження звичаїв і обрядів, пропагування народного декоративно-ужиткового мистецтва, стимулювання духовного і творчого потенціалу молоді, пошуку та підтримки юних обдарувань.

27 квітня , в гімназії, відбулась виставка-конкурс дитячих робіт під назвою "Воскресни, писанко!". У конкурсі взяли участь учні 1-4 класів, які представили свої унікальні шедеври.

Диво великодньої писанки знайшло себе в найрізноманітніших інтерпретаціях. Одні роботи наповнені глибоким сенсом традиційних орнаментів, інші – передають сучасне бачення української символіки. Усі роботи без винятку – яскраві та неймовірно красиві. Безпосередність дитячих робіт не може залишити байдужим жодне серце.

Тридцять п'ять років тому, 26 квітня о першій годині 23 хвилини на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа, яка з острахом сколихнула всю планету. Світ спочатку почув слово «Чорнобиль», а потім таке незвичне – «Україна». А для багатовікової історії України – Чорнобиль став ще однією трагедією в хронології духовного і фізичного знищення нації. 1986 рік – аварія на Чорнобильській АЕС назавжди залишиться в наших серцях вічним болем. Небаченого масштабу трагедія звалилася на плечі нашого народу. Наслідки аварії страшні. Це мільйони людей, які постраждали від радіації. Виведена з господарського обігу частина території України під назвою «зона відчуження» – це сільськогосподарські землі, лісові масиви та водоймища. Зона відчуження – злочинна, мертва зона, яка охоплює 2712 кв. км. Для когось це можливо і «зона відчуження», а для нас це Батьківщина. Це відірваний від України і змордований край Батьківщини. Це наша зона Національної трагедії.

Чисте довкілля для нас та майбутніх поколінь, питання яке залишається чи не найголовнішим у XXI ст. Несанкціоновані сміттєзвалища, купа сміття на узбіччях доріг, місцях відпочинку, у лісі, сьогодні на жаль стало буденним явищем.
В рамках акціі "Про місячник благоустрою" сьогодні, 09.04.2021 року, з метою поліпшення природного середовища, відповідно до розпорядження міського голови "Про місячник благоустрою", колектив Колоднянськоі гімназіі провів традиційне весняне прибирання прилеглих територій від сміття. В народі таке дійство називають «суботником». До суспільно корисної праці долучились всі працівники гімназіі. Не зважаючи на прохолодну погоду з ентузіазмом, гарним настроєм та бойовим духом, розібравши необхідний інвентар, вчителі та працівники, заходились впорядковувати територіі, закріплені за гімназією.
Завдяки злагодженій роботі цього дня було чимало зроблено.
Учасники "суботника" збирали сміття, опале з осені листя, побілили дерева, бордюри, впорядкували газони, за допомогою власноі техніки прибирали сміттєзвалища біля дороги.
Роботи було зроблено дуже багато.
Задіяними в даному заході та з метою збільшення зелених легенів, формування нового, не споживчого відношення до довкілля, екологічної культури у населення, виховання відповідальності кожного за збереження багатства і краси природи, поширення знань про стан, значення та захист зелених насаджень, були учні 1-4 класів гімназіі. Кожна дитина посадила деревце, кущик чи квіточку, пообіцявши доглядати за ними та берегти природу.
Дякую усім, що взяли участь у суботнику та привели в належний стан територію. Попрацювали із завзяттям і результат того вартий.
Потрудилися всі на славу і тепер дуже сподіваються, що жителі села з повагою ставитимуться до нашоі праці.
Можливо якби більше людей , а можливо і всі, долучалися до таких заходів, то менше б смітили.

Зрозуміло, що це не останній "врожай", тому звертаюся до Вас, шановні жителі нашого краю з проханням НЕ СМІТИТИ!!!!
І висловлюю щиру вдячність всім учасникам як за фізичну працю, так і технічну допомогу, та за шанобливе ставлення до природи!!!

08.04.2021р. працівникам Колоднянської гімназії Іршавської міської ради Закарпатської області сімейним лікарем АЗПСМ с. Загаття було проведено експрес-тестування на виявлення коронавірусної інфекції COVID-19 . В результаті дослідження не було виявлено жодного позитивного тесту. Дана акція дасть нам об'єктивну інформацію по захворюваності на COVID-19, адже хвороба може протікати безсимптомно в одних і бути небезпечним для інших. Тому медичні працівники, активно розпочали дуже відповідальну роботу, яка покаже нам реальний стан захворювоності і прискорить вихід із "червоної зони".