«Полювання на підлітків «Синіх китів» та інших ігор у соцмережах: сім порад батькам та педагогам»

Паніка навколо небезпечних ігор у соцмережах, де підлітків штовхають до самогубства, наростає з кожним днем.

Поліції не вдалося врятувати від суїциду двох школярок, які наковталися пігулок та підлітка, який вистрибнув із вікна багатоповерхівки, виконуючи останнє завдання невідомої гри.

Нагадаємо, суть ігор у тому, що підліток вступає в певні групи в соцмережах і виконує за командою куратора кілька завдань. Завдання різні і майже завжди пов'язані з каліцтвами або небезпекою - вирізати лезом на руці малюнок, пробігти перед поїздом який летить, зайти вночі в занедбане приміщення і т.д. Увесь процес знімається на відео (потім злочинці продають ці записи тематичним порталам). Фінальний наказ - вбити себе. Часто, якщо дитина відмовляється, злочинці обчислюють IP-адреса учасника та кажуть йому, що за це боягузтво доведеться відповісти його рідним.

Назви ігор (їх набагато більше, це найпопулярніші):

"Синій кит"

"Кити пливуть угору"

"Розбуди мене о 4:20"

«F57 або F58»

"Тихий будинок"

"Ріна"

"Няпока"

"Море китів"

"50 днів до мого ..."

Хештег: # F53 # F57 # f58 # d28 # морекітов # тіхійдом # хочувігру # млечний путь

aa4e51f7-c718-4073-b605-b9b8194af959_w650_r0_s_01

Тиснуть на БОЛЮЧІ ТОЧКИ

"Ті, хто придумує такі ігри, тонко розбираються в психології підлітків, - каже практикуючий психолог Ольга Перекопайко - Вони тиснуть одразу на три больових точки. По-перше, беруть на слабо - багато виконують завдання злочинців, щоб довести собі і комусь свою силу. По-друге, вони маніпулюють дітьми - страх втратити рідних є сильнішою за страх власної смерті. А по-третє, вони підносять самогубство як відхід від всіх проблем в житті, допомога і полегшення.

Шахраї знають, що хлопці трохи молодші розкажуть про такі ігри дорослим. Ті, хто старші, включать критичне мислення і не повірять злочинцям. А ось 5-7 учні класу ще не розуміють, що загрози від кураторів гри, швидше за все, порожні, і зі страху виконують їх накази ".

Психолог зазначає, що в популярності цієї гри побічно винні самі батьки. Часто вони настільки зайняті, що приділяють занадто мало уваги дітям і ті думають: "Ну що ж, може, якщо я помру, то хоч тоді вони звернуть на мене увагу". Небезпека залучитися в такі ігри особливо велика у дітей, чиї батьки перебувають у стані розлучення або в сім'ї є інші негаразди ..

Також проблема багатьох батьків в тому, що вони не навчили дітей думати самостійно. Вони завжди все вирішували і вибирали за них - і на виході отримали підлітка, який просто не вміє приймати рішень сам. Багато дітей починають брати участь в грі з думкою "Спробую, а потім кину", але кинути не так легко - саме тому, що відповідати за свої дії їх ніхто не навчив.

ЯК ВЕСТИ СЕБЕ БАТЬКАМ: 7 ПОРАД

Задайте дитині нейтральне запитання - мовляв, чув / -а, що зараз популярна якась гра "Синій кит" чи інша. І послухайте, що дитина вам розповість. Якщо вона нічого про неї не знає - добре (тут головне не вдаватися в подробиці, щоб не розбудити в ньому цікавість). Якщо знає, уважно слухайте розповідь. Якщо в ній повно подробиць і деталей, про які не пишуть в мережі, то є ризик, що ваша дитина вже в грі. Також має насторожити, якщо син чи дочка розказують про подружку, яка бере участь у грі - цілком ймовірно, що він бреше і грає сам.

Немає сенсу говорити, що такі ігри небезпечні - на підлітків це вже не діє. Набагато ефективніше сказати, що ними маніпулюють. Для них буде одкровенням, що людина, що загрожує їхнім рідним, швидше за все, хворий і живе в іншому місті або навіть країні. І її завдання - не вбити батьків, а змусити дитину виконати її волю. Дітей таке дуже протвережує! Розкажіть їм, що на маніпуляції "ведуться" майже всі - скільки дорослих несуть всі свої заощадження шахраям, які телефонують їм серед ночі і кажуть, що їхні близькі потрапили в біду! Покажіть дитині, що всі вразливі - для неї дуже важливо почути це від авторитетного дорослого.

Завдання вашої розмови - навчити підлітка мислити критично і питати себе про мету того чи іншого вчинку, обмірковувати все, що з ним відбувається.

Багато батьків в паніці вирішують встановити тотальний контроль над дитиною - забрати телефон, закрити будинку і т.д. У цьому теж немає сенсу - в XXI столітті підліток, якщо захоче, завжди знайде гаджет і доступ в мережу. Чим більше його обмежувати - тим більше способів обійти заборони буде знаходитися. Ваше завдання - не контролювати, а дати підтримку, щоб дитина прийшла до вас з проблемою, а не приховував її до останнього.

Зараз як ніколи важливий емоційний зв'язок із дитиною. Більше обіймайте її, розповідайте, що в її віці теж помилялися, встрягали в якісь небезпеки, і вам допоміг хтось із дорослих. Дитині важливо розуміти, що навіть його "ідеальні" батьки теж оступалися, і це нормально, так само як і нормально просити допомоги у інших.

Якщо розумієте, що зараз дитина вас не сприймає, попросіть її поговорити з тим із дорослих, кому вона довіряє - шкільним психологом, рідними і т.д.

Навіть якщо ви впевнені, що у вашій родині все добре, зайва пильність не завадить. Подібні ігри - той випадок, коли вторгнення в приватне життя сина чи дочки виправдані. Переглядайте їх телефони та сторінки в соцмережах - але тільки так, щоб він не дізнався про це!

Якщо розумієте, що дитина таки в грі, Боже вас збав її лаяти. Проявіть інші емоції - заплачьте, покажіть, як сильно ви засмучені і як за неї хвилюєтеся. Обов'язково підключайте тата - в такій ситуації чоловіче слово сильніше "маминого". У розмові з дочкою батькам треба знайти, за що її похвалити, а з хлопчиками краще говорити в дусі "Давай поговоримо як чоловік з чоловіком, що ми (саме ми!) можемо зробити в цій ситуації". Якщо тата немає, попросіть поговорити того, кому дитина довіряє - дядька, чоловіка сестри і т.д.

Ті дві категорії дітей, які мені приходять на думку, трохи протилежні:

• одні — це дійсно депресивні діти, які мають занижену самооцінку, які не мають авторитету, визнання чи не отримали потрібної уваги. Зрозуміло, що тут мають місце порушення контакту у сім’ї і у дитячому соціумі. Тоді вони можуть дійсно на цій депресивній хвилі абсолютно серйозно думати про те, що життя не має сенсу. А такі групи підкріплюють той депресивний компонент, який у нас є.

• Друга категорія — це діти з демонстративністю, яким дуже важливо бути не такими як всі, особливими, загадковими. Але такі діти у такій організації мали би бути до певного моменту, бо у них має спрацювати інстинкт самозбереження. Вони не хочуть померти, а прагнуть бути на виду.

Чому діти не діляться тим, що їх залякують, із батьками, старшими?

• Це частина технології. Це дещо спільне з технологією вербування у секти. Бо коли люди потрапляють туди, їх завжди спочатку налаштовують проти найближчого оточення. Кажуть: вони вас не розуміють, не сприймають, тільки ми можемо зрозуміти ваші переживання.

• Куратори сект завжди створюють дистанцію між сектантами та їх рідними. Тут також це відбувається. Ну, а друга причина банальна — це підлітки. Для них характерно те, що вони починають дистанціюватися і сепаруватися від дорослих. Це необхідний етап, бо для того, аби стати самостійними, їм необхідно мати свої секрети. Жахливо, що ці таємниці стають такого ґатунку.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ТА БАТЬКІВ

Як визначити ознаки суїцидальних тенденцій у підлітків

• Проблеми зі сном, втрата апетиту, апатія

• Схильність до усамітнення і відчуження

• Різкі зміни у зовнішності і поведінці

• Втечі з дому

• Збуджений чи агресивний стан.

• Зловживання алкоголем чи наркотиками.

• Розмови про смерть, записки про самогубство, малюнки в чорному кольорі і такі, що відображають жорстокість, спрямовану на себе.

• Почуття безнадії, тривога, депресія, плач баз причини.

• “Муки совісті”, самозвинувачення.

• Роздача особистих речей.

• Нездатність довго концентрувати увагу.

• Втрата інтересу до улюблених занять.

• Раптове зниження успішності, невідвідування занять.

• Членство в угрупуванні чи секті.

• Раптова ейфорії після депресії.

• Приведення своїх справ в порядок — роздача цінних речей, упаковка.

• Подяка різним людям за допомогу у різний час життя.

• Словесні вказівки або погрози.

• Спалахи гніву у імпульсних підлітків.

• Втрата близької людини, за якою слідують вищеперелічені ознаки.

Пам’ятайте: Ваше уважне і доброзичливе ставлення може врятувати учня від саморуйнівних вчинків!

ЯК ДОПОМОГТИ ?

ВИСЛУХОВУЙТЕ - «Я чую тебе». Не намагайтеся утішити загальними словами типу «Ну, все не так погано», «Вам стане краще», «Не варто цього робити». Дайте йому можливість висловитися. Ставте питання і уважно слухайте.

ОБГОВОРЮЙТЕ - відкрите обговорення планів і проблем знімає тривожність. Не бійтеся говорити про це - більшість людей відчувають незручність, кажучи про самогубство, і це виявляється в запереченні або уникненні цієї теми. Бесіди не можуть спровокувати самогубства, тоді як уникнення цієї теми збільшує тривожність.

БУДЬТЕ УВАЖНІ до непрямих показників при передбачуваному самогубстві. Кожну жартівливу згадку або загрозу слід сприймати серйозно. Підлітки часто заперечують, що говорили серйозно, намагаються висміювати за зайву тривожність, можуть зображати гнів. Скажіть, що ви приймаєте їх серйозно.

СТАВТЕ ПИТАННЯ - узагальнюйте -Допоможіть підлітку відкрито говорити і думати про свої задуми.

ПІДКРЕСЛЮЙТЕ ТИМЧАСОВИЙ ХАРАКТЕР проблем - визнайте, що його відчуття дуже сильні, проблеми складні - дізнайтеся, чим ви можете допомогти, оскільки вам він вже довіряє. Дізнайтеся, хто ще міг би допомогти в цій ситуації.