Світлій пам'яті колеги Данканич Наталії Михайлівни
Колоднянська школа І-ІІ ступенів 23 вересня 2018 року понесла тяжку втрату у зв’язку з передчасною смертю вчителя початкових класів, висококваліфікованого педагога Данканич Наталії Михайлівни.
Життя її обірвалося в повному розквіті сил і творчих планів. Тяжкої, непоправної втрати зазнали колеги, учні, батьки…
Пішла з життя вчитель з великої літери, Людина чуйна, добра, хороша. 20 років тому доля привела Наталію Михайлівну в стіни школи. Протягом цих років вона простеляла дорогу у доросле життя випускникам, сіяла добре і вічне у душі кожної дитини. Любили і поважали її колеги, батьки, учні за чуйне і добре серце, за материнську теплоту і розуміння, за те, що вона завжди підтримувала ініціативу, заохочувала творчість, помічала і схвалювала найменшу іскринку нового.
Ми з щемом і скорботою згадуємо про прекрасну Людину, Вчителя від Бога, чуйну та добру колегу. Доля не пестила Наталію Михайлівну. Все, чого досягла у своєму житті - це завдяки праці, постійному самовдосконаленню, життєвому оптимізму.
Люблять і поважають Наталію Михайлівну всі: рідні, колеги, батьки, учні за чуйне і добре серце, за материнську теплоту і розуміння. І ми дякуємо долі за те, що привела до шкільних дверей таку людину.
Зупиніться на хвилину. Віддайте шану.
Життя скінчилось...
Свічка догоріла...
Роки зозуля більше не кує .
Лиш пам'ять світла в серці залишила:
з життя - миттєвості, в уяві - постать...
Все... Життя скінчилось...
А було чи мало відлічено у Бога, красних днів...
Як в школі нашій учителювали...
Навчали правди, істини, надій...
І для життя щоб ми, найкраще брали...
Поваги до батьків, людей, дідів...
Щоб з гордістю ми голову тримали.
В майбутнє твердо погляд наш летів...
Життя скінчилось...
Тож спочиньте з миром...
У пам'яті, Ви, в кожного із нас...
І ту науку світлу, щиру ми збережемо в серці повсякчас.
Не стало людини щедрої душі й великого серця. Поруч з такими, як вона, відчуваєш просвітління. Стільки тепла і доброти випромінювала Наталія Михайлівна.
Такі життєлюби народжуються і живуть для того, щоб інші відчували радість життя. Кажемо в теперішньому часі. Бо такі, як Наталія Михайлівна, не йдуть, а залишаються з нами.
Ми знали Вас, як прекрасну, доброзичливу, щиру й життєрадісну людину. З болем у серці сприйняли несподівану звістку. Здавалося б, Вам ще жити й жити, радіти дітям ...
Молитва наша хай дійде до Вас, щоб Рай Вам був там, на небі, любов, щоб наша Вас гріла, щоб пам’ять на землі зоріла.
Спочивайте з миром – ми завжди Вас пам’ятатимемо !
Як важко віднайти слова,
Та не тому, що слів бракує,
А через пам’ять, що жива,
Та біль, у серці що вирує…