Відповідно до Основних орієнтирів виховання та Національної стратегії розвитку освіти формувати соціально зрілу особистість, виховувати правову культуру учнів, спонукати їх до постійного самоконтролю .
Коли трапляється біда, люди одразу ж звертаються за допомогою до певних служб. Навіть діти знають, що «101», «102», «103» - це телефони екстреної допомоги у відповідних ситуаціях . І тут не до жартів. Нажаль, серед тих хто звертається за допомогою до міліції, є й такі, що не розуміють, чи не хочуть розуміти призначення цієї служби. Повідомляючи про нібито екстрену ситуацію, люди не завжди замислюються про наслідки своїх дій. Вони не розуміють, що кожен помилковий виклик завдає великої шкоди не тільки державі, але й усім громадянам. Адже перевірка таких дзвінків передбачає чималі фінансові витрати, багато спеціалістів екстрених служб відволікаються від виконання основних обов’язків. Може статися так, що надійде справжнє повідомлення про злочин, а правоохоронці й лікарі не зможуть встигнути туди, де вони дійсно потрібні людям, якщо чиєсь життя опиниться під загрозою.

Час від часу в Україні знову стали з’являтися повідомлення про замінування. На такі сигнали міліція реагує швидко та оперативно, адже справа стосується життя і здоров’я українців.

Заради розваги діти часто вдаються до необміркованих вчинків, навіть не замислюючись над тим, чим це може для них обернутися. Звичайний жарт про замінування школи чи іншого об’єкта може закінчитися ув`язненням для неповнолітнього, або величезним штрафом для його батьків.

Повідомлення надходять від хлопців віком від 10 до 16 років із їхніх мобільних телефонів або телефонів друзів.Повідомляючи про нібито небезпечну ситуацію, підлітки не замислюються про наслідки своїх дій. Вони не розуміють, що кожен помилковий виклик завдає великої шкоди не лише державі, й усім громадянам. Адже перевірка таких дзвінків передбачає чималі фінансові витрати, багато спеціалістів екстрених служб відриваються від виконання основних обов’язків. Може бути таке, що надійде справжнє повідомлення про злочин, а правоохоронці не зможуть встигнути туди, де вони справді потрібні людям, якщо чиємусь життю загрожує небезпека.

Як свідчить статистика, найчастіше повідомляють про замінування учні загальноосвітніх шкіл. Фахівці визначають різні причини таких жартів – від хуліганських проявів, жартів психічно хворих, помсти до банального зриву уроків. Батьки мають знати та пояснювати своїм дітям, що за такі жарти передбачається відповідальність за чинним законодавством. Кримінальна відповідальність за такого роду злочини настає з 16 років. Відтак, за хибне повідомлення неповнолітніх школярів нестимуть відповідальність їхні батьки, яким доведеться відшкодовувати завдані збитки.

Згідно зі статтею 184 «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей» вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальник кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До того ж, зловмиснику доведеться оплачувати всі витрати виїзду представників правоохоронних органів та інших відомств (витрати на пальне­мастильні матеріали, амортизаційні витрати, оплата праці співробітників та інше). Один такий виїзд на місце події спеціалістів вибухово-технічної служби ГУМВС «коштує» близько тисячі гривень.

Крім значних матеріальних збитків у частині витрат бюджетних коштів на виїзд працівників ОВС, СБУ, вибухотехнічної та пожежно-рятувальної служб, лікарів швидкої медичної допомоги для ліквідації можливих наслідків загрози вибуху, правопорушники спричиняють ще й моральну шкоду – припиняється діяльність закладів, люди отримують психологічний стрес. На фоні телевізійних оглядів таких подій у людей з нестійкою психікою та дітей можуть виникати панічні реакції або ж прагнення наслідування.

Згідно зі статтею 259 Кримінального кодексу України свідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, карається позбавленням волі на термін від двох до шести років. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно, карається позбавленням волі на термін від чотирьох до восьми років.

Порушення статті 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Свідомо неправдивий виклик спеціальних служб» тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Найчастіше до міліції надходять повідомлення про замінування найбільш відвідуваних громадянами місць, де велике скупчення людей, це навчальні заклади, вокзали, адміністративні будівлі, магазини та ринки.

Події розгортаються завжди однаково: невідомий телефонує на номер екстреного виклику «102» і повідомляє про замінування навчального закладу, супермаркету, вокзалу тощо. Після загальної евакуації учнів та персоналу, вибухотехники ретельно перевіряють об’єкт. Співробітники ДАІ перекривають рух транспорту, дільничні, патрульні та «Беркут» очеплюють будівлю.

Ясна річ, ніякої вибухівки міліціонери не знаходять, бо її й не було. За фактом відкривається кримінальне провадження, триває пошук «жартівника», який у більшості випадків обов’язково встановлюється й несе заслужене покарання.

Міліція добре оснащена технічними засобами, які дозволяють вираховувати «мінерів» майже у 100% випадків. Мало того, що жартівникам доводиться оплачувати усі витрати на викриття хибних дзвінків, виїзди цілої бригади з числа представників правоохоронних органів та інших відомств, їх у обов’язковому порядку ще й карають за всією суворістю закону.

За кожним викликом на місце події виїздить слідчо - оперативна група міліції, працівники міліції громадської безпеки та кримінальної блоку, Державтоінспекції, вибухотехніча служба, кінологи, лікарі «швидкої допомоги» та рятівники ,словом, усі оперативні служби міліції та інших служб міста та району. Проводиться кропітка робота: оточується місце «замінування», із вказаних закладів та найближчих житлових будинків проводиться евакуація людей, призупиняється рух автотранспорту у районі можливого вибуху, а фахівці - вибухотехніки крок за кроком обстежують приміщення та прилеглу територію з метою виявлення вибухівки.

Жарти про замінування не іграшка і відповідати за скоєне правопорушення прийдеться батькам і ременем виховання горе - мінера може не обмежитись.

Незнання закону не звільняє від відповідальності, такі необдумані вчинки та наслідки можуть зіпсувати подальше життя не тільки дітям а й їхнім батькам. За «жарти» карають батьків. Законодавством передбачено штраф у понад 8 тисяч гривень.

Безпека – це процес, а не результат.
Брюс Шна́йєр

Відправляючи дитину до школи, батьки хочуть бути впевнені у тому, що життю та здоров’ю дитини нічого не загрожує.

Школа – це будівля, де є сходи і перила, важкі двері, габаритні меблі, хімічні реактиви, приладдя для дослідів. Тут можуть бути відчинені вікна, розлита вода, мокра підлога, можуть трапитися збої у роботі електроприладів.

Школа – це місце, де наша дитина зустрічається іншими дітьми, педагогами і працівниками навчального закладу, з якими необхідно взаємодіяти. І загрозами тут можуть бути булінг, поява сторонніх(небезпечних) людей.

Школа – це місце скупчення людей, де можуть виникнути будь-які надзвичайні ситуації: пожежа, розпилення газу, вибухи, терористичні акти.

Що таке освітнє середовище?

Сьогодні суспільство бажає бачити школу не лише одним з освітніх ресурсів, а, скоріше, простором розвитку та співпраці як всередині, так і по відношенню до зовнішнього світу.

Сучасне освітнє середовище створює неповторне індивідуалізоване та персоналізоване враження, де у кожного є можливість відшукати себе. Середовище школи – це місце, де зустрічаються та взаємодіють не лише учні, вчителі, навколишні мешканці та гості школи, де відбуваються не лише уроки, цікаві зустрічі, свята та концерти, але й лекції та семінари, діють відкриті лабораторії та майстерні у різних галузях науки, мистецтва та технологій.

Вітчизняні та зарубіжні науковці й практики трактують освітнє середовище, як частину життєвого, соціального середовища людини, яка виявляється у сукупності усіх освітніх факторів, що безпосередньо або опосередковано впливають на особистість у процесах навчання, виховання та розвитку; є певним виховним простором, в якому здійснюється розвиток особистості.

Що таке безпечне освітнє середовище?

Відсутність єдиного визначення поняття «безпека освітнього середовища» зумовлена існуванням різних підходів до розуміння його сутності. Йдеться і про психологічний, і про екологічний, і про інформаційний аспекти цього поняття.

Так, дослідники, які вивчають коло проблем, пов’язаних з питанням психологічної безпеки освітнього середовища, вважають, що психотравмуючі ситуації прямо чи опосередковано впливають на фізичне і психічне здоров’я особистості. Зокрема, до психотравмуючих ситуацій у навчальному процесі освітнього закладу можна віднести:

конфлікти у стосунках вчитель – учень, учень–учень, учень – батьки тощо;
проблема адаптації в освітньому середовищі;
атмосфера конкуренції між однолітками;
надмірна вимогливість педагогів тощо.

Якщо взяти до уваги екологічний аспект безпеки освітнього середовища, то тут варто звернути увагу на дослідження С. Совгіри, яка під екологічно безпечним освітнім середовищем розуміє «систему психолого-педагогічних умов, впливів і можливостей, які забезпечують захищеність особистості від негативного впливу екологічних факторів, що визначають оптимальність взаємодії зі світом природи»

Не менш важливим є й інформаційна частина безпеки освітнього середовища, яка через застосування інформаційно- комунікаційних технологій в освіті здійснює масовий, глобальний вплив на особистість.Серед негативного впливу інформації на сучасне освітнє середовище виокремлють: відсутність належних механізмів контролю якості інформації̈, доступної через сучасні телекомунікаційні технології, що породжує проникнення в освітній простір великого обсягу недостовірної інформації; неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного змісту, яка може сприяти виникненню насильства, булінгу, кібербулінгу тощо.

Таким чином, безпечне освітнє середовище – це стан освітнього середовища, в якому: наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника навчально-виховного процесу.

4 ознаки безпечного освітнього середовища

1.Якість міжособистісних взаємин, які визначають:

позитивні чинники:
довіра
доброзичливість
схвалення
толерантність
негативні чинники:
агресивність
конфліктність
ворожість
маніпулятивність.
2. Захищеність в освітньому середовищі — оцінка відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору.

Часто жертвами насильства стають певні категорії дітей, зокрема ті, які:

мають фізичні недоліки, особливості зовнішності та (або) поведінки страждають від хвороб
мають низький рівень інтелекту та труднощі в навчанні
відчувають страх перед школою
мають погані соціальні навички або не мають досвіду життя в колективі («домашні діти»).
Щоб унеможливити насильство та створити безпечне освітнє середовище, кожен учасник освітнього процесу повинен мати уявлення не тільки про те, що вважають насильством, але як мінімізувати ризики та небезпеки і створити умови для внутрішньої безпеки та безпеки референтного довкілля. Це можливо лише завдяки спільній цілеспрямованій діяльності педагогів, учнів і батьків.

3. Комфортність в освітньому середовищі – оцінка емоцій, почуттів та переживань, що домінують у процесі взаємодії дорослих і дітей в освітньому середовищі закладу.

Нерозвиненість системи психологічної допомоги в освітній установі може призвести до неефективного психологічного супроводу дитини, а у педагогів — емоційного вигорання, і, як наслідок, спричинити професійну деформацію, що і в першому і в другому випадку є серйозною загрозою психічному здоров’ю особистості.

4. Задоволеність освітнім середовищем — задоволення базових потреб дитини у:

допомозі та підтримці
збереженні та підвищенні її самооцінки
пізнанні та діяльності
розвитку здібностей і можливостей.
Основна характеристика процесу взаємодії учасників освітнього середовища — це особистісно-довірливе спілкування, відсутність якого спричиняє досить негативні наслідки, як-от:

емоційний дискомфорт
небажання висловлювати свою точку зору, думку
негативне ставлення до себе
втрата особистої гідності
небажання звертатися по допомогу
ігнорування особистих проблем і труднощів інших дітей та дорослих
неуважність до прохань і пропозицій.

Свято Миколая - час, коли діти з нетерпінням чекають на чудо та подарунки. Радість свята відчули і здобувачі освіти Колоднянської гімназії .Свято принесло багато позитивних емоцій, які вирували у стінах закладу. Подяка педагогам - організаторам Мар'яна Халус та Мирослава Митрик за організацію свята.
Дякуємо нашим захисникам, що боронять нашу
Батьківщину і поклали життя за її свободу та незалежність.
Нехай святий Миколай завітає в кожну хату і принесе злагоду, добробут, щастя, потіху, а нашій Україні довгоочікуваний переможний мир.
Щира подяка спонсору MODA SPORT за солодкі подарунки для всіх учнів 1-9 класів та спортивний інвентар.